Абай Кунанбаєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абай Кунанбаєв
каз. Абай Құнанбайұлы
AbaiPainting.jpg
При народженні Ібрагім Кунанбаєв
Дата народження 29 липня (10 серпня) 1845(1845-08-10)
Місце народження кочовище у Чингізьких горах Сибірської губернії, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія (нині — с. Карааул, Абайський район, Східно-Казахстанська область, Казахстан)
Дата смерті 23 червня (6 липня) 1904(1904-07-06) (58 років)
Місце смерті Семипалатинська область
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Рід діяльності поет, композитор, мислитель, громадський діяч
Поштова марка СРСР із серії «Письменники нашої Батьківщини», присвячена А. Кунанбаєву, 1965 (ЦФА 3220, Скотт 3059)

Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Құнанбайұлы; 29 липня (10 серпня) 1845 — 23 червня (6 липня) 1904) — великий казахський поет, письменник, громадський діяч, основоположник сучасної казахської письмової літератури, реформатор культури в дусі зближення з європейською культурою на ґрунті ліберального ісламу.

Біографія[ред.ред. код]

Справжнє ім'я — Ібрагім, але зменшене ім'я Абай, дане матір'ю, закріпилося за ним на все життя. Племінник Абая — також відомий казахський поет Шакарім.

Народився в Чингізьких горах Семипалатинської області в родині великого феодала Кунанбая Ускенбаєва. Родина Абая була аристократичною, і дід (Оскенбай), і прадід (Іргизбай) були головними правителями (баями) свого роду.

Учився в медресе мулли Ахмет-Різи в Семипалатинську й одночасно відвідував російську школу.

Гуманістичні погляди поетів і вчених Сходу (Фірдоусі, Алішер Навої, Нізамі, Фізулі, Ібн Сіни й інші) вплинули на формування світогляду Абая. Особливо великий вплив на Абая Кунанбаєва мали твори російських класиків. Він перекладав байки Івана Крилова, вірші Михайла Лермонтова, роман «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна.

Він висміював старі звичаї родового аулу, догми ісламу, протестував проти рабського положення жінки. У сатиричних віршах «Нарешті, волосним я став…» (1889), «Управитель начальству радий…» (1889), «Кулембаю» (1888) поет відкрито виступав проти соціального зла. Неперевершений майстер казахського вірша («Із часу випадає мить…», 1896, «Хіба не повинен, мертвий, я глиною стати…», 1898, «На воді, як човник, місяць…», 1888, «Коли стане довгою тінь…», 1890, і ін.), Абай Кунанбаєв застосував нові віршовані форми; новаторський характер носять вірші, присвячені порам року: «Весна» (1890), «Літо» (1886), «Осінь» (1889), «Зима» (1888), вірші про призначення поезії. Сюжети поем «Масгуд» (1887), «Сказання про Азиме» побудовані за мотивами східної класичної літератури. У поемі «Іскандер» Абай Кунанбаев засудив жадібність завойовника Олександра Македонського, протиставляючи йому розум в особі Аристотеля. У прозаїчних «Повчаннях» порушені історичні, педагогічні й правові теми. Деякі свої ліричні вірші Абай Кунанбаєв поклав на музику. Життя Абая яскраво змальовано в романі Мухтара Ауезова «Абай» (т. 1-2, 1958).

Керівники руху Алаш-Орда сприймали Абая як свого духовного попередника, як духовного вождя відродження казахської нації.

В історії казахської літератури Абай зайняв почесне місце, збагативши казахське віршування новими розмірами й римами.

1983 року про життя поета знято фільм «Абай», Казахфільм.

Пам'ятник Абаю в місті Байконур

Пам'ятник Абаю в селищі Тарановськом Костанайської області

Пам'ятники поетові встановлені в багатьох містах Казахстану а також в Москві.

На честь Абая назване місто Абай

На початку 2000-х років існував проект перейменування Брацлавської вулиці у Києві на честь Абая Кунанбаєва. На розі вулиці навіть встановили меморіальну дошку на його честь. Але Київрада не прийняла рішення про перейменування[1], однак на деяких картах міста вона підписана як вулиця Абая Кунанбаєва[2][3][4].

Література[ред.ред. код]

  • Дюсенбаєв Ісхак. Велич Абая // Абай Кунанбаєв. Поезії / З казахської. — К.: Дніпро, 1974. — С. 5—28. — (Перлини світової лірики).
  • Кунанбаєв Абай у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  • Збірка віршів Абая. — СПб. 1909; Казань 1922; Ташкент 1922.
  • Рамазанов Н. Статья в «Восточном сборнике в честь А. Н. Веселовского». — М. 1914.
  • Саади А. Статья в «Ак-Юл» (на казахском языке). Ташкент. 1923. № 355, 356, 359, 363, 369, 372.
  • Кабулов Ильяс. Статья в газете «Советская степь», Кзыл-Орда, 1928. № 174.
  • Мустамбаев, Статья в газете «Советская степь», Кзыл-Орда, 1928. № 191.
  • Аршаруни А. Заметки о национальной литературе. Журнал «Новый Восток». № 23—24.

Див. також[ред.ред. код]

  • 4466 Абай — астероїд, названий на честь цього чоловіка.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]