Кунашир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кунашир
Кунашир, Кунасірі
Kunashir01.JPG
Карта
Kuriles Kunashir.PNG
Координати 44°05′00″ пн. ш. 145°59′00″ сх. д. / 44.08333° пн. ш. 145.98333° сх. д. / 44.08333; 145.98333Координати: 44°05′00″ пн. ш. 145°59′00″ сх. д. / 44.08333° пн. ш. 145.98333° сх. д. / 44.08333; 145.98333
Площа 1490 км²
Найвища точка 1819 м
Країна Росія Росія
Адм. одиниця Сахалінська область
Населення (2007) 8000 осіб
Кунашир (Росія)
Кунашир
Кунашир

Кунаши́р (рос. Кунашир, яп. 国後島, くなしりとう, МФА: [kunaɕiɾʲi toː]) — острів вулканічного походження в північно-західній частині Тихого океану. Належить до групи Курильських островів. Міжнародний статус острова невизначений. Адміністративно відноситься до складу Сахалінської області Росії. Японія вважає острів своїм і відносить його до складу префектури Хоккайдо.

Етимологія[ред.ред. код]

Існує дві гіпотези щодо етимології назви острова. Згідно з першою вона походить від айнського сполучення Кунне-сірі або Кунне-сіру — «Чорний острів». Згідно з другою — від сполучення Куна-сірі або Куна-сіру — «Трав'яний острів».

Географія[ред.ред. код]

Вулкан Тятя

Видовжений з північного сходу на південний захід. Довжина острова — 122 км, ширина — від 8 до 30 км. Площа близько 1,5 тисяч км². Берег тихоокеанської частини скелястий, важкодоступний. На північному сході через протоку Катерини знаходиться острів Ітуруп. На південному заході віддалений від Хоккайдо Кунаширською протокою (Немуро). Відстань в найвужчій точці цієї протоки становить 18 км. На південному сході, паралельно острову, розташована Мала Курильська гряда.

В північній частині острова розташовані високі вершини — вулкан Тятя (1822 м) і гора Руруй (1486 м). В центрі лежить вулкан Менделєєва (888 м), а на півдні — вулкан Головніна (542 м). В найвужчій центральній частині острова розміщені озеро Срібне та бухта Первухіна.

Історія[ред.ред. код]

Ворота святилища
Село Головніно до війни

Острів Кунашир віддавна заселяли айни. 1754 року на ньому було створене перше японське рибацьке поселення. 1789 року між айнами і японцями спалахнув збройний конфлікт. 1798 року острів відвідав японський урядовець і мандрівник Кондо Дзюдзо. 1811 року в поселені Томарі висадилися перші росіяни на чолі з Головніним. 1875 року, за умовами Санкт-Петербурзького договору про делімітацію японсько-російського кордону, острів був визнаний японським. 1880 року острів включили до повіту Кунасірі японської області Немуро префектури Хоккайдо. Станом на 1945 рік населення острова нараховувало 7370 осіб. Воно займалося виловом ламінарій, тунця, крабів, займалися скотарством, видобутком сірки та лісництвом.

Після спалаху японсько-радянської війни 1945 року острів був окупований радянськими військами, уряд СРСР включив його до складу Сахалінської області РРФСР. На сьогодні японський уряд не визнає російського панування, вимагаючи повернути окуповані території. Проблема територіальної приналежності острова залишається перепоною для підписання мирного договору між Японією і Росією від часу останньої війни 1945 року.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]