Кунегунда Угорська
| Кунегунда Угорська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
5 березня 1224[1][2] Естергом, Естергом[d], Esztergom Countyd, Угорське королівство |
| Померла |
24 липня 1292[3][1] (68 років) Старий Сонч, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| У лику | святий |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Свята Кінга, Кунегу́нда Угорська (пол. Święta Kinga, угор. Szent Kinga, ісп. Cunegunda de Polonia; 1224 — 24 липня 1292, Старий Сонч) — найстарша донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, дружина краківсько-сандомирського князя Болеслава V Сором'язливого, клариска, католицька свята, патронка вбогих і гірників соляних шахт.
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.
Біографія[ред. | ред. код]
Кунегунда була найстаршою з 10 дітей Бели IV. Її сестрами були св. Маргарита Угорська, бл. Йолента — дружина калішського князя Болеслава Побожного, Констанція — дружина галицького князя, короля Русі Лева І, Анна — дружина галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича, Єлизавета — дружина баварського герцога Генриха ХІІІ Віттельсбаха, брат Стефан став королем Угорщини.
Батько Бела IV заручив її 1239 р. з Болеславом, сином покійного краківського князя Лешка Білого. До повноліття її відіслали до двору матері нареченого княжни Гремислави. Весілля відбулось 1247 р., але подружжя уклало угоду про шлюб чистоти і фізично він не був реалізований. За легендою Кунегунда спричинилась до початку видобутку солі з шахт Бохні і Велички, спровадивши з Угорщини перших гірників. Після смерті чоловіка 1279 р. вона заклала у Старому Сончі монастир кларисок, де перебувала до смерті 1292 року.
Канонізація[ред. | ред. код]
Св. Кунегунду чи Кінгу беатифікував 1690 р. Папа Римський Олександр VIII. Папа Римський Бенедикт XIII проголосив св. Кінгу 1715 р. патронкою королівства Польщі і Литви, а 1901 р. її проголосили патронкою тарновської дієцезії. Канонізував св. Кінгу 16 червня 1999 р. папа св. Іван Павло ІІ. День пам'яті - 24 липня.
Культ в Україні[ред. | ред. код]
Костел в честь блаженної Кінґи збудований у Східниці (нині — храм Св. Миколая ПЦУ) за проєктом польського архітектора Славомира Одживольського у 1895–1896 рр.
Родовід[ред. | ред. код]
Кунегунда веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
| Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Бела III, Король Угорщини, Король Галичини | ||||||||||||||||
| Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
| Андрій Єрусалимський, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
| Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
| Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
| Бела IV, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
| Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
| Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
| Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
| Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
| Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
| Кунегунда, Принцеса Угорщини і Русі | ||||||||||||||||
| Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
| Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
| Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
| Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
| Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
| Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
| Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Diós I. Árpád-házi Boldog Kinga — St. Stephen Association.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121662632 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література[ред. | ред. код]
- (пол.)Święta Kinga, dziewica materiały na brewiarz.pl [aktualizacja: 30.06.2009]
Джерела[ред. | ред. код]
- Blessed Cunegundes // Catholic Encyclopedia [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
|
