Купрум (II) оксид
| Оксид міді(II) | |
|---|---|
 |
|
-oxide-unit-cell-3D-balls.png) |
|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | [1317-38-0 [1317-38-0]] |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | CuO |
| Молярна маса | 79,745 |
| Зовнішній вигляд | чорний порошок |
| Густина | 6,31 г/мл |
| Тпл | 1447 [1]°C |
| Розчинність (вода) | нерозчинний |
| Небезпеки | |
| Класифікація ЄС |  Xn  N |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Оксид міді (Купрум (ІІ) оксид) — основний оксид двовалентного Купруму з хімічною формулою CuO. Кристали чорного кольору, у звичайних умовах досить стійкі, практично нерозчинні у воді. У природі зустрічається у вигляді мінералу тенориту (мелаконіту) чорного кольору.
Кристалічна ґратка оксиду купруму належить до типу моноклінних ґраток, з симетрією групи C2h і параметрами: a = 4.6837(5), b = 3.4226(5), c = 5.1288(6), α = 90, β = 99.54 (1), γ = 90. Атом Купруму оточений чотирма атомами Оксигену і має перекручену плоску конфігурацію[2].
Зміст |
Отримання [ред.]
Отримати оксид міді(II) можна:
- нагріваючи металеву мідь на повітрі (при температурах нижче 1100 °C утворюється оксид купруму(II):
2Cu + O2 → 2CuO.
- нагріваючи гідроксид міді(II), її нітрат або карбонат:
2Cu(NO3)2 → 2CuO + 4NO2↑ + O2↑; Cu(OH)2 CuCO3 → 2CuO + H2O + CO2↑.
Хімічні властивості [ред.]
- Оксид купруму(II) реагує з кислотами з утворенням відповідних солей купруму(II) і води:
CuO + 2HNO3 → Cu(NO3)2 + H2O.
- При сплавці CuO з лугами утворюються купрати:
CuO + 2KOH → K2CuO2 + H2O.
- При нагріванні до 1100 °C розкладається:
4CuO → 2Cu2O + O2↑.
Оксиду купруму(II) відповідає гідроксид купруму(II) Cu(OH)2, який є дуже слабкою основою. Він здатний розчинятися в концентрованих розчинах лугів з утворенням комплексів (тобто володіє слабкими амфотерними властивостями):
Cu(OH)2 + 2NaOH → Na2[Cu(OH)4] (тетрагідроксокупрат(II) натрію).
Оксид міді(II) може бути відновлений до металевої міді за допомогою аміаку, монооксидом карбону або воднем:
H2 + CuO → Cu + H2O.
Застосування [ред.]
CuO використовують при виробництві скла і емалей для надання їм зеленого та синього забарвлення. Крім того, оксид міді застосовують у виробництві мідно-рубінового скла.
У лабораторіях застосовують для виявлення відновних властивостей речовин. Речовина відновлює оксид до металевої міді, при цьому колір стає рожевим.
Примітки [ред.]
- ↑ під тиском О2
- ↑ http://znaimo.com.ua/Оксид_міді_(II) Оксид міді
