Курд Юрґенс
| Курд Юрґенс | |
|---|---|
| нім. Curd Jürgens | |
 | |
| Ім'я при народженні | Курд Густав Андреас Готтліб Франц Юрген Юргенс |
| Дата народження | 13 грудня 1915 |
| Місце народження | Мюнхен, Німецька імперія |
| Дата смерті | 18 червня 1982 (66 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Громадянство |
 Австрія |
| Професія | актор, кінорежисер |
| Кар'єра | 1935 — 1982 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 433819 |
 Курд Юрґенс у Вікісховищі | |
Курд Ю́рґенс (нім. Curd Jürgens; 13 грудня 1915, Мюнхен — 18 червня 1982, Відень) — австрійський театральний та кіноактор німецько-французького походження.
Життєпис[ред. | ред. код]
Курд Юрґенс народився в забезпеченій сім'ї. Його батько був комерсантом з Гамбурга, мати французькою учителькою. В юнацькі роки працював репортером, паралельно навчався акторській майстерності, закінчивши школу Віллі Форста при кіностудії УФА. З 1934 року працював у німецьких та австрійських театрах.
Дебютував в кіно у 1935 році, зігравши роль кайзера Франца Йосифа Австрійського у фільмі Герберта Мейча «Імператорський вальс». Після свого дебюту в кіно продовжував грати в театрах Берліна та Відня.
У 1944 році Курда Юрґенса було відправлено за «політичну неблагонадійність» до трудового концтабору[de] в Угорщині, звідки він утік через три тижні[1]. Після війни отримав австрійське громадянство.
Популярність Юрґенсу принесла головна роль у фільмі Гельмута Койтнера «Генерал диявола» (1955), завдяки якій він був визнаний найкращим актором на Венеційському кінофестивалі у 1955 році. За цим фільмом пішов ряд цікавих пропозицій ролей з Франції та Голлівуду. З початку 70-х років знімався переважно в розважальному і комерційному американському та європейському кіно, зігравши понад 100 ролей у фільмах та телесеріалах. Як режисер поставив п'ять фільмів за власними сценаріями.
Помер у Відні 18 червня 1982 року від серцевого нападу, ще до закінчення фільму «Тегеран-43», у якому він в цей час знімався. Похований на Центральному цвинтарі Відня.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Був п'ять разів одружений.
Жив у Франції, але часто повертався до Відня, щоб виступати на сцені. Він помер там від серцевого нападу 18 червня 1982 року. Кілька років тому він переніс серцевий напад. Під час цього він мав передсмертний досвід, коли він стверджував, що помер і потрапив до пекла. Юргенс був похований на Центральному кладовищі Відня.
Його зріст становив 1,92 метри (6 футів 4 дюйми).[2] Бріжит Бардо прозвала його «нормандською шафою» під час їхньої роботи для Et Dieu… créa la femme.[3]
Влітку 1957 року у Юргенса був короткий, але насичений роман з актрисою Ромі Шнайдер.[4]
Обрана фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1935 | Імператорський вальс | Königswalzer | |
| 1940 | Оперета | Operette | |
| 1942 | Моцарт | Wen die Götter lieben | імператор Франц Йосиф II |
| 1949 | Віденські дівчата | Венские девушки | Граф Лехенберг |
| 1955 | Генерал диявола | Des Teufels General | Гаррі Харрас |
| 1955 | Пацюки | Die Ratten | Бруно Мехелке |
| 1956 | І Бог створив жінку | Et Dieu… créa la femme | Ерік Каррадін |
| 1957 | Шпигуни | Les Espions | Алекс |
| 1959 | Пором у Гонконг | Ferry to Hong Kong | Марк Бертран Конрад |
| 1960 | Вернер фон Браун | Wernher von Braun | Вернер фон Браун |
| 1961 | Тріумф Михайла Строгов | Le triomphe de Michel Strogoff | Михайло Строгов |
| 1961 | Тригрошова опера | Die Dreigroschenoper | Мекхіт — «Меккі-ніж» |
| 1962 | Найдовший день | The Longest Day | Гюнтер Блюментрітт |
| 1963 | Замок у Швеції | Chateau En Suede | |
| 1965 | Вінок з маргариток | Das Liebeskarussell | |
| 1969 | Битва на Неретві | Битка на Неретви | генерал Лорінг |
| 1970 | Вальс Мефістофеля | The Mephisto Waltz | |
| 1973 | Байки зі склепу | The Vault of Horror | |
| 1974 | Жорстокі битви на м'яких ліжках | Soft Bed Hard Battles | |
| 1977 | Шпигун, який мене кохав | The Spy Who Loved Me | Карл Стромберг |
| 1978 | Прекрасний жиголо, бідний жиголо | Schöner Gigolo, armer Gigolo | |
| 1980 | Тегеран-43 | Teheran-43 | адвокат Легрен |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Karney, Robyn (1984). The Movie Stars Story. Outlet.
- ↑ Sill, Oliver (1991). Zerbrochene Spiegel (нім.). Walter de Gruyter. с. 227. ISBN 978-3-11-012697-6. Процитовано 8 травня 2009. quoting Holba et al. Reclams deutsches Filmlexikon, Stuttgart 1984, p. 181, ISBN 978-3-15-010329-6
- ↑ Curd Jürgens im Porträt (нім.). Hubert Burda. Процитовано 8 травня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Balfanz, Eckhard (10 червня 2012). Liebesbeweise: Romy Schneider liebte Curd Jürgens – für 2 Wochen. Die Welt.
Посилання[ред. | ред. код]
- Юрґенс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Курд Юрґенс [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] на oKino.ua
- Бібліографія. Курд Юрґенс // Німецька національна бібліотека
- Curd Jürgens Estate
- Фото Курда Юргенса [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||
- Народились 13 грудня
- Народились 1915
- Уродженці Мюнхена
- Померли 18 червня
- Померли 1982
- Померли у Відні
- Поховані на Центральному цвинтарі Відня
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Лауреати премії «Кубок Вольпі»
- Актори театру Австрії
- Австрійські кіноактори
- Австрійські телеактори
- Кіноактори Німеччини
- Німецькі театральні актори
- Актори телебачення Німеччини
- Люди на марках
- Німці Австрії
- Французи Австрії
- Французи Німеччини
- Натуралізовані громадяни Австрії
- Німецькі емігранти до Австрії