Курляндська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Курляндська губернія
Courland Governorate COA.gif
Герб
Kurlyandskaya gubernia.png
Центр Мітава
Існувала 1796–1918
Попередники Курляндське намісництво
Наступники Латвія Латвія

Курля́ндська губе́рнія (рос. Курляндская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Існувала у 17961918 роках. Одна із трьох Прибалтійських (Остзейських) губерній. Заснована на території колишнього герцогства Курляндії і Семигалії. Займала землі сучасної південнозахідної Латвії. Мала дуже строкатий національний склад, але з латиською більшістю.

Географія[ред.ред. код]

Курляндська губернія розташовувалася між 55°41' і 57°45 1/2 ' північної широти.

На північному сході й сході вона межувала з Ліфляндською і Вітебською губерніями, а на півдні — з Віленською і Ковенською губерніями та Пруссією. Північ і захід Курляндської губернії омивалася водами Балтійського моря і Ризької затоки.

Загальна протяжність кордону становила близько 1344 км, з яких 341 км пролягали по морю. Кордон із Пруссією не перебільшував 6,4 км й не мав природніх перепон.

Площа Курляндської губернії (за Стрельбицьким) складала 25, 6 тисяч км2.

Рельєф Курляндської губернії переважно пагористий. В її середині розташовувалася низина, що називалася Мітавською рівниною й розділяла губернію на дві частини — західну й східну. Перша була родючою і густо заселеною, за винятком північної частини; друга — лісиста, заболочена й багата на озера була менш родючою й заселеною.

Курляндські пагорби, що тягнулися з південного сходу на північний захід, були вододілами головних річок губернії. Лише на вододілі річок Віндави й Абау вони мали характер плато. Єдина котловина Курляндської губернії — Усмайтенська западина — розташовувалася в середині північної половини губернії.

До Курляндської губернії входили два відроги Литовського плоскогіря. Один із розділяв басейн річок Західна Двіна й Курляндська Аа, утворюючи так звану «Верхню Курляндію». Другий проходив по берегах річки Віндава до Тальсена і Пільтена, й називався «височиною Курляндського півострова».

Історія[ред.ред. код]

Територія Курляндської губернії була первісно заселена угро-фінськими (ліви і кури) і литовськими племенами. У XII столітті до краю почали проникати німцькі колоністи та хрестоносці. Останні сформували 1202 року лицарський Лівонський орден, який підкорив Курляндію з метою поширення християнства. 1561 року лицарі, виснажені боротьбою з сусідньою Московією, прийняли протекторат польського короля й створили герцогство Курляндії і Семигалії. У XVII столітті воно стало місцем постійних воєн між Швецією, Річчю Посполитою та Росією. На початку XVIII століття в Курляндії посилився останньої. 1795 року останній курляндський герцог Петро фон Бірон зрікся своїх прав на користь російського трону. Того ж року російська імператриця Катерина ІІ заснувала на місці герцогства Курляндське намісництво. 1796 року імператор Павло І перетворив його на Курляндську губернію.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Губернія поділялась на 10 повітів:

Повіт Повітовий центр Площа,
верст²
Населення, чол.
1 Бауський Бауськ (6 532 чол.) 1 843,0 56 804 (1890)
2 Віндавський Віндава (6 134 чол.) 2 756,0 46 474 (1883)
3 Газенпотський Газенпот (3 824 чол.) 2 202,0 53 643 (1883)
4 Гольдінгенський Гольдінген (8 671 чол.) 2 879,0 56 474 (1883)
5 Гробінський Гробі (1 722 чол.) 4 117,2 45 995 (1883)
6 Іллукстський Іллукст (2 864 чол.) 1 976,8 71 523 (1894)
7 Мітавський (Добленський) Мітава (30 100 чол.) 2 501,8 100 847 (1836)
8 Тальсенський Тальсен (4 319 чол.) 2 768,9 61 511 (1897)
9 Туккумський Туккум (7 542 чол.) 1 988,2 50 946 (1897)
10 Фрідріхштадтський Фрідріхштадт (5 223 чол.) 3 079,1 53 724 (1897)

Джерела[ред.ред. код]

  • Курляндская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Санкт-Петербург, 1890–1907. — Т.XVII (33) : Култагой — Лед. — 1896.
  • Курляндская губерния // Малый энциклопедический словарь. Т. 2 Вып. 3: Кигн — Початок. — СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1909. — 1055 с.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]