Курська магнітна аномалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема КМА

Курська магнітна аномалія (КМА) — один з найбільших у світі басейнів з покладами багатих залізних руд. Розташована в межах Бєлгородської, а також Курської і Орловської областей Росії (частково — в районі Сіверської і Слобідської України).

Історія[ред.ред. код]

Промислове освоєння КМА почато 1952 року.

Характеристика[ред.ред. код]

Запаси залізної руди 250 млрд т, промислових категорій — 23,5 млрд т. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, перекриті осадовими породами фанерозою. Залізні руди представлені двома типами: багатими (вміст заліза 60-62%) й залізистими кварцитами (25,3%), які потребують збагачення. Розвідано 18 родовищ, експлуатують 4: Коробковське, Лебединське, Михайлівське і Стойленське. Запаси неокиснених залізистих кварцитів Лебединського родовища оцінені в 5,5 млрд т, що занесено в книгу Гіннеса.

Технологія розробки[ред.ред. код]

Розробляється відкритим і підземним способами. Працює Лебединський, Стойленський і Михайлівський ГЗК і Оскольський електро-металургійний комбінат.

Джерела[ред.ред. код]

  • Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Посилання[ред.ред. код]