Курс відносно вітру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Курс судна щодо вітру — кут між напрямом вітру і діаметральною площиною (ДП) судна, тобто курсової кут на точку горизонту, звідки дує вітер, що виражається в кутових градусах або румбах. В залежності від того, з якого борту дме вітер, розрізняють курс правого і лівого галса. Курси щодо вітру мають власні назви.

Левентік[ред.ред. код]

Левентік (фр. le vent) - курс, який утворює з напрямком вітру кут 0°, тобто вітер по відношенню до корабля дме практично точно в ніс. Оскільки вітрильне судно йти таким курсом не може, звичайно говорять не «курс», а «положення левентік».

Фордевінд[ред.ред. код]

Фордевінд (нід. voor de wind) — курс, при якому вітер спрямований в корму судна. Про судно, що йде в фордевінд, кажуть, що воно «йде повним вітром». Кут між напрямом вітру і діаметральною площиною судна в цьому випадку близько 180°.

Фордевінд - той самий «попутний вітер», якого бажають морякам, хоча в парусному спорті цей курс аж ніяк не найшвидший, як слід було б очікувати. Крім того, він вимагає від рульового уваги та володіння мистецтвом керувати додатковими вітрилами (зазвичай це спінакер). Парус при цьому ставиться перпендикулярно напрямку вітру, тяга на ньому створюється в основному завдяки прямому тиску вітру в парус. Слабкий вітер на цьому курсі практично не відчувається, тому що швидкість вимпельного вітру дорівнює різниці швидкості істинного вітру і швидкості судна.

Фордевінд - один з двох поворотів (поворот - зміна галсу) парусного судна, при якому напрям вітру в момент повороту проходить через корму. Для суден з косим озброєнням поворот фордевінд, на відміну від повороту «оверштаг», складніший і, часом, небезпечний через високу швидкість перекидання гіка, тому вимагає чітких дій команди при роботі з вітрилами. Не випадково і команда подається з уточненням: «Приготуватися до повороту фордевінд!», Тоді як при повороті «оверштаг» капітан просто командує «Приготуватися до повороту!».

Галфвінд[ред.ред. код]

Галфвінд (нід. halve wind), або пів-вітра — курс, при якому кут між напрямом вітру і напрямом руху судна становить близько 8 румбів (близько 90°). На цьому курсі вітер дме перпендикулярно ДП судна, а вимпельний вітер виявляється спрямованим з носа під гострим кутом до ДП. Відповідно, парус встановлюється під меншим кутом атаки, його тяга дорівнює поздовжній складовій підйомної сили, а сила дрейфу - поперечній. На цьому курсі парус повинен ділити кут між ДП і напрямом вимпела вітру приблизно навпіл.

Бакштаг[ред.ред. код]

Бакштаг (нід. bakstag) — курс, який утворює з напрямком вітру кут більше 8, але менше 16 румбів, тобто вітер по відношенню до корабля дме ззаду-збоку. Виділяють курс повний бакштаг, при якому кут перевищує 135° градусів, тобто наближається до фордевінд, і крутий бакштаг (менше 135°і до 90°). Зазвичай на цьому курсі вітрильне судно розвиває найвищу швидкість. В бакштаг парус працює з великим кутом атаки, при якому тиск вітру грає основну роль у створенні тяги вітрила. Сила дрейфу практично відсутня.

Бейдевінд[ред.ред. код]

Бейдевінд (нід. bij de wind) — курс, при якому кут між напрямом вітру і напрямом руху судна становить менше 8 румбів (90°). Виділяють бейдевінд повний і крутий. Тяга вітрила при бейдевінді цілком визначається його підйомною силою, при збільшенні тиску вітру сила тяги зменшується, зате зростає сила дрейфу. Таким чином, на цьому курсі вітрило, що встановлюється з мінімальним кутом атаки до вимпельного вітру (5-10°), працює повністю як аеродинамічне крило.

Найкращі парусні судна ходять під кутом 30-35° до напрямку справжнього вітру. Внаслідок додавання векторів швидкості вітру і зустрічного потоку повітря швидкість вимпельного вітру на курсі бейдевінд виявляється максимальною, також як і підйомна сила на вітрилі, пропорційна квадрату швидкості вітру. Максимальної величини досягає і сила дрейфу. Якщо спробувати йти під більш гострим кутом до вітру, то швидкість судна буде знижуватися, парус стане заполоскувати, підйомна сила зменшиться і, нарешті, наступить момент, коли дрейф і опір води руху набагато перевищать тягу. Судно втратить хід і керованість.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Морський енциклопедичний довідник / Н. Н. Ісанін. — Ленінград: Суднобудування, 1986. — 512, 520 с.
  • Військово-морський словник / В. Н. Чернавін. — Москва: Воениздат, 1990. — 511 с. — ISBN 5-203-00174 - Х


Якір Це незавершена стаття про військово-морський флот.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.