Курт Тухольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Курт Тухольский
Курт Тухольский в Парижі 1928 г.
Курт Тухольский в Парижі 1928 г.
Псевдоніми, криптоніми Каспар Хаузер, Петер Пантер, Теобальд Тігер, Ігнац Вробель
Дата народження 9 січня 1890(1890-01-09)
Місце народження Берлін, Германська імперія
Дата смерті 21 грудня 1935(1935-12-21) (45 років)
Місце смерті Гетеборг, Швеція
Автограф Автограф — Курт Тухольський

Курт Тухольський (нім. Kurt Tucholsky; 9 січня 1890, Моабіт, Берлін - 21 грудня 1935, Гетеборг) - німецький журналіст і письменник. Він також написав під псевдонімами Каспар Хаузер, Петер Пантер, Теобальд Тігер і Ігнац Вробель.

Berlin plaque K Tucholsky.jpg

Біографія[ред.ред. код]

Дитячі роки, юність навчання[ред.ред. код]

Курт Тухольський народився у будинку своїх батьків 9 січня 1890 року. Цей будинок знаходився за адресою Любекерштарссе 13 у Берліні, Моабіт кварталу. Раннє дитинство провів щоправда у Штеттін, куди його батько був надісланий по роботі. У єврейського банківського клерка Алекса Тухольского (1855–1905) було у 1887 році була двоюрідна сестра Доріс Тухольські (1869–1943), з якою він одружився і з якою мав трьох дітей: Курта, їхнього старшого сина, а також Фрітца та Еллен. У 1899 році родина повернулась до Берліну, що дозволило старшому син розпочати навчання без фінансових турбот.

Курт Тухольський у 1899 році був відданий у французькій гімназії. У 1903 році він змінив гімназію і пішов до гімназії імені короля Вільгельма (das Königliche Wilhelms-Gymnasium), яку полишив у 1907 році, аби підготуватись до атестату зрілості з приватним вчителем. Після екстеного атестату зрілості він почав у Берліні вивчати юрисприденцію у жовтні 1909 році. Другий семестр він склав навесні 1910 року в університеті Женеви.

Цікавість Тухольскі передусім до літератури спостерігалась протягом навчання. Він подоружав зі своєм другом, художником Куртом Шафранським (Kurt Szafranski) у вересні 1911 році до Парги, аби здивувати друга Франці Кафки Макса Брода та тих письменників, яких Курт Тухольські поціновував, своїм візитом і зробленою ландшафтною мініатурою. Після зустрічі з Францом Кафкою письменник написав 30 вересні про Тухольского у своєму щоденнику:

« цілком однорідна людина 21 річного віку. Помірними та сильним розмахуванням тростиною, яку тримали плечі юнака, починав розважатись і виявляти неповагу до власних письменницьких робіт. я хочу стати захисником.  »

Перші успіхи у письменницькій діяльності[ред.ред. код]

Солдат Першої світової війни[ред.ред. код]

Боротьба за Республіку[ред.ред. код]

Смерть[ред.ред. код]

Творчість[ред.ред. код]

Тухольський відноситься до числа найвідоміших публіцистів часів Веймарської республіки. Займаючись політичною журналістикою і деякий час працюючи співвидавцем щотижневого журналу«Die Weltbühne»(«Вельтбюне» «Всесвітня Трибуна»), Тухольський працював на терені громадської критики в традиції Генріха Гейне. У той же час Тухольський зарекомендував себе як талановитий сатирик, кабареттіст, поет-пісняр, автор романів і лірик.

Тухольський відносив себе до лівих демократам, пацифістам та антимілітаристам і застерігав від загроз антидемократичного розвитку в напрямку націонал-соціалізму, перш за все, в політиці, військовій галузі та юстиції.

Після приходу до влади в Німеччині нацистів емігрував у Швеції, де покінчив життя самогубством.

Поштова марка з портретом Курта тухольського

Твори[ред.ред. код]

  • К. Тухольський «Людина що треба». З книги «MIT 5 PS». М., АКЦ. Вид. Про-во «Огонек», 1931.
  • К. Тухольський [Вірші] / / «Німецька демократична поезія. 1914-1953 ». М., «Художня література», 1955.
  • К. Тухольський «Ессе» / / «Нові переклади: Хрестоматія на допомогу студентам-філологам». - М., «УРАО», 2005.
  • К. Тухольський / / «Поети німецького літературного кабаре», М., «Наука», 2008.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Tucholsky, Kurt: Le palatio Gripsholm Traducite e illustrate per Pian Boalt. Societate Svedese pro Interlingua e Servicio de Libros UMI. 1995, 144 pp., A5. ISBN 90-71196-32-1

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]