Ґусар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґусар
азерб. Qusar
Герб
Герб Ґусара
Панорама Ґусара
Панорама Ґусара
Основні дані

41°25′19″ пн. ш. 48°25′17″ сх. д. / 41.42194° пн. ш. 48.42139° сх. д. / 41.42194; 48.42139Координати: 41°25′19″ пн. ш. 48°25′17″ сх. д. / 41.42194° пн. ш. 48.42139° сх. д. / 41.42194; 48.42139

Країна Азербайджан Азербайджан
Статус міста 1938
Населення 17,400 (2012)
Поштові індекси AZ3800
Телефонний код +994 138
Часовий пояс +4
Висота над рівнем моря 667 м
Міська влада
Мер міста Шаїр Алхасов
Ґусар (Азербайджан)
Ґусар
Ґусар

Commons-logo.svg Ґусар у Вікісховищі

Ґусар (азерб. Qusar, лезгин. КцIар), раніше також Кусари — місто на півночі Азербайджану, адміністративний центр Ґусарського району. Ґусар розташований у передгір'ях Великого Кавказу, на річці Ґусарчай в 35 км на північний захід від залізничної станції Худат і в 180 км від Баку.

Етимологія[ред.ред. код]

Існує багато версій походження назви міста, але найбільш вірогідною вважається версія кандидата історичних наук Таміли Халілової. З VII століття починається завоювання арабами Закавказзя, згідно з історичними даними араби досягли території сучасного Ґусарського району. За версією історика назва річки походить від арабського Аль-Каусар. Згідно смисловому перекладу священного Корану на російську мову Кулієва Ельміра, «Аль-Каусар — що в перекладі означає річка достатку, тобто райська річка, вода якої біліше від молока і солодше від меду. Її пахощі прекрасніші від мускусу, а навколо неї літають птахи з прекрасними довгими шиями, схожими на шиї верблюдів»[1]. Ім'я поселення отримало від назви річки — Ґусар.

Географія та клімат[ред.ред. код]

Ґусар розташований у зоні субтропічного клімату, північна частина району розташована в зоні помірного клімату, однак через велику висоту над рівнем моря і близькості гір зима тут холодна, а літо спекотне. Температура повітря за добу може змінюватися більш ніж на 15 градусів. Наприклад, влітку після жаркої погоди можуть початися затяжні багатоденні дощі.

Озеро Фіалка

Місто знаходиться недалеко від гір Базардюзю, Шах-даг і кордону з Росією. У Ґусарі протікає гірська річка Ґусарчай. У місті також є штучне озеро Фіалка.

Клімат Ґусар
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 18 21 28 29 33 36 37 35 33 31 25 25 37
Середня температура, °C −2,3 −1,6 2,6 8,8 17,6 19,8 20,6 15,6 15,8 11,1 4,8 1,4 9,3
Середній мінімум, °C −22 −21 −16 −10 1 1 8 7 0 −8 −15 −22 −22
Джерело: Російська Вікіпедія

Історія[ред.ред. код]

Дім Лермонтова

У 1836 році в Кусарах побував Михайло Юрійович Лермонтов, де він зустрівся з ученим-філософом Гаджі Алі-ефенді і написав поему «Ашик-керіб». У місті зберігся будинок-музей поета з меморіальною дошкою, на якій написані відомі рядки Лермонтова:

« «Приветствую тебя, Кавказ седой! Твоим горам я путник не чужой... Как я любил, Кавказ мой величавый, Твоих сынов воинственные нравы»  »

— М.Ю. Лермонтов, поема «Ізмаїл-Бей» (1832)

У 1934 році райцентр із селища Гіль переїхав до Кусарів, а 1938 року Кусарам надали статус міста.

Економіка[ред.ред. код]

У місті знаходяться консервний, молочний і асфальтовий заводи.

Культура й освіта[ред.ред. код]

У 1998 році в Ґусарі було відкрито Державний лезгинський драматичний театр[2].

В 2008 у в місті працювали 6 середніх шкіл, з яких одна азербайджанська і 5 російських. У місті також є дві дошкільних навчально-освітніх установи. Є Азербайджанський Державний Педагогічний Коледж, в якому навчаються майбутні викладачі азербайджанської мови, англійської мови, літератури, а також вчителі початкових класів.

Населення[ред.ред. код]

Рік перепису Кількість населення
1916 1203
1937 3400
1959 7366
1979 12 225
1989 14 230[3]
2012 17 400[4]

Спорт[ред.ред. код]

У місті є клуб альпінізму Ільгара Ісрафілова, що займається підкоренням гір Кавказу.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Парк Нарімана Наріманова
  • Будинок Лермонтова
  • Площа Генерала Махмуд Абілова
  • Історико-краєзнавчий музей, заснований 1982-го року. У музеї 3000 експонатів.
  • Спортивний олімпійський комплекс.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

  • Борщев Тимофій Михайлович — народний комісар внутрішніх справ Туркменської РСР (1938–1941)
  • Апресов Гарегін Абрамович — радянський дипломат
  • Шикерхан Алісманов — чемпіон з греко-римської боротьби. Народився в місті Кусари, за національністю лезгин
  • Гаврило Ілізаров — відомий радянський хірург-ортопед
  • Мисливий Володимир Андрійович — сучасний український учений.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Смисловий переклад священного Корану на російську мову Кулієва Ельміра
  2. Расим МУСАБЕКОВ. «Становление независимого азербайджанского государства и этнические меньшинства». sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 2012-02-03. (рос.)
  3. Джерело — Російська Вікіпедія
  4. Джерело — Англомовна Вікіпедія

Посилання[ред.ред. код]