Кути (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кути
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Шумська міська громада
Основні дані
Засноване 1850
Населення 558
Територія 3070 км²
Густота населення 181.760 осіб/км²
Поштовий індекс 47112
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°11′50″ пн. ш. 26°03′27″ сх. д. / 50.19722° пн. ш. 26.05750° сх. д. / 50.19722; 26.05750Координати: 50°11′50″ пн. ш. 26°03′27″ сх. д. / 50.19722° пн. ш. 26.05750° сх. д. / 50.19722; 26.05750
Місцева влада
Адреса ради 47113, с. Васьківці
Карта
Кути. Карта розташування: Україна
Кути
Кути
Кути. Карта розташування: Тернопільська область
Кути
Кути
Мапа
Мапа

CMNS: Кути у Вікісховищі

Кути́ — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2020 підпорядковане Васьковецькій сільраді. До Кутів приєднано хутір Базильки (6 дворів).

Населення — 567 осіб (2003).

Відстань від Шумська 9 км. В Кутах нараховується 171 двір 569 жителів. За першою писемною згадкою власником села у 1570 році був Федір Войнич (із Залужжям). В кінці 19ст село складали 114 двори, 780 жителів, 1931року проживало 1015 жителів.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1570 року як власність Ф. Войнича, 1583 року перейшло до Ф. Боговитина.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є церква св. Анни, яка збудована в 1991—1997 роках і освячена в 1998-му. У 1997 році церкву приватизувала церковна громада УПЦ Московського патріархату.

16 серпня 2015 року частина вірних парафіяльними зборами вирішила створити громаду УПЦ КП (парох — Василь Кравець, староста громади — Ярослав Мосійчук), 29 вересня 2015 року новостворена громада отримала статут[3]. Місцеві мешканці, вірні УПЦ КП, пояснюють свій вчинок тим, що не змогли залишатися у попередній конфесії через проросійську налаштованість духовенства та через негідну поведінку свого настоятеля[4][5].

Громада УПЦ МП не згодилась із цим та не давала дозволу на почергові богослужіння у храмі, хоча гроші на будівництво жертвували усі мешканці села.[6] Через це в Кутах часто виникали конфлікти між вірними обох конфесій. Вірні УПЦ КП подали заяву в СБУ, де стверджують, що їхні опоненти погрожували їм та піддавали сумніву державність України[5][7][8].

Громада УПЦ КП подала позов до Господарського суду Тернопільської області, який рішенням від 3 червня 2016 року позбавив права власності на церкву громаду УПЦ МП. 30 серпня 2016 року ухвалою Львівського апеляційного суду відхилена скарга громади УПЦ МП на рішення Тернопільського господарського суду і від вересня храм використовує громада Київського патріархату.[9]

Громада Московського патріархату відмовилася від почергових богослужінь у церкві та 8 січня 2016 року закрила його[9]. Нині громада Московського патріархату проводить богослужіння в наметі на приватній території і подала касацію на рішення апеляційного суду[10].

Рішенням Вищого господарського суду України від 07 грудня 2016 року касаційну скаргу релігійної громади «Святої праведної Анни» села Кути Шумського району Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ (МП) задовольнили частково[11]. Згідно з рішенням у Києві, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.06.2016 у справі №921/204/14-г/16 скасували, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області. 6 квітня 2017 року рішенням Господарського суду Тернопільської області у повторному розгляді громада УПЦ КП програла суд[12] за позовом у скасуванні права власності громади УПЦ МП.

15 лютого 2018 року рішенням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України судді винесли рішення[13] на користь громади УПЦ МП. Остання, вигравши суд, оголосила про намір будувати для себе новий храм.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Встановлено пам'ятний хрест загиблим воїнам УПА.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють клуб, бібліотека, ФАП, торфобрикетний завод. До 2021 року діяла ЗОШ I ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації № 588-од від 29 вересня 2015 про реєстрацію статуту релігійної громади «Парафія святої праведної Анни» села Кути. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016. 
  4. У Кутах на Тернопільщині частина вірних УПЦ (МП) перейшла до УПЦ КП. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016. 
  5. а б Конфлікт у Кутах: «Ви захотіли бандерівської церкви, не буде вам її». Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016. 
  6. Володимир Мороз. Громаду УПЦ КП у Кутах не пускають до церкви [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 24 грудня.
     Мешканці одного села сперечаються за церкву на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 20 травня.
  7. Заява мешканців села. Арк.1. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 16 грудня 2016. 
  8. Заява мешканців села. Арк.2. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 16 грудня 2016. 
  9. а б Суд відмовив громаді УПЦ (МП) у претензіях на володіння храмом [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України. — 2016. 8 вересня.
  10. У Кутах вперше за останні чотири місяці селяни отримали змогу без перешкод від розкольників звершити Літургію [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] Українська Православна Церква. — 2016. — 18 квітня.
  11. Справа № 921/204/16-г/6 Вищий господарський суд України. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. 
  12. Справа № 921/204/16-г/6[недоступне посилання з липня 2019] 6 квітня 2017 року
  13. СПЖ. Архів оригіналу за 19 червня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]