Кутіна
| Кутіна Kutina |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  Хорватія |
|||
| Регіон | Сісацько-Мославінська жупанія | |||
| Засноване | 1256 | |||
| Населення | 14 814 (2001)[1] | |||
| Агломерація | 24 597 | |||
| Площа міста | 294,34 км² | |||
| Густота населення | 11,52 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 44320 | |||
| Телефонний код | 385 044 | |||
| Географічні координати | 45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д.Координати: 45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 108 м | |||
| Поділ міста | 23 місцевих комітетів[2] | |||
| День міста | 10 листопада святий покровитель - Діва Марія Сніжна (5 серпня) |
|||
| Міська влада | ||||
| Адреса | Trg kralja Tomislava 12 | |||
| Веб-сторінка | http://www.kutina.hr/ | |||
| Мер міста | Давор Жмеґач (ХСЛП) | |||
  Кутіна
|
||||
.gif)
Ку́тіна (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сісацько-Мославінської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославіна, її економічний, торговельний та адміністративний центр. Населення самого міста налічує 14 814 жителів (за переписом 2001 р.), а загальна чисельність населення муніципалітету Кутіна становить 24 597 осіб.
Зміст |
Положення [ред.]
Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославінської гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь в цій частині Європи.
Історія [ред.]
Кутіна вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутіна розвивається як торговельний центр, в який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку ХХ століття Кутіна, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутіна, Поповача і Лудіна.
У Кутіні існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.
Економіка [ред.]
У Кутіні розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії [3] за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.
Сполучення [ред.]
У транспортному відношенні Кутіна вигідно розташовується на автотрасі Загреб - Ліповац, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.
Повз Кутіну подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан-європейський коридор 10 з Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутіну, а доказом того, що Кутіна і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутіни — Кутінска Ліпа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.
Визначні місця [ред.]
Кутіна широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою Trijem (ґанок, зруб) або Čardak, пагорби Мославіни з руїнами середньовічних «замків».
Примітки [ред.]
Персоналії [ред.]
- Дубравка Угрешич (1949), письменниця, есеїстка і публіцистка, літературознавець.
- Симо Мраович (1966-2008), письменник і поет молодшої генерації хорватської літератури, журналіст і громадський діяч.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кутіна |
