Кут ковзання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
a) Політ без ковзання
b) Політ з позитивним кутом ковзання[1]

Ковзання в авіації — рух літального апарату (ЛА) щодо повітря, при якому зустрічний потік повітря набігає на літак не строго спереду, а збоку, під кутом до площини його симетрії.

У нормальних умовах потік повітря набігає суворо спереду, паралельно площині симетрії літака.

Кутом ковзання називається кут в горизонтальній площині ЛА між площиною симетрії літака і напрямком набігаючого потоку повітря. Позначається грецькою буквою 'β'.

Ковзання виникає при виконанні різних фігур пілотажа, а також при виникненні бічних вітрових збурень. Постійний бічний вітер не викликає ковзання літака (не плутати з кутом зносу).

На літаках з вехнім вертикальним оперенням (кілем) ковзання сприяє поперечної стійкості.[2] На вертольотах ковзання може прісутвовать постійно. У роки Великої Вітчизняної війни ковзання використовувалося як захисний маневр.[3]

Посилання[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 20058-80
  2. стійкість і керованість літака
  3. Покрышкин А. И. Тактика истребительной авиации. — Новосибирск: Сибирская горница, 1999. — 392 с. — ISBN 5-900152-14-6


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.