Куусберґ Пауль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куусберґ Пауль
ест. Paul Kuusberg
Народився 30 квітня 1916(1916-04-30)[1]
Ревель, Російська імперія
Помер 21 січня 2003(2003-01-21)[1] (86 років)
Таллінн, Естонія
Поховання Метсакальмісту
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Естонія
Національність естонець
Діяльність письменник, журналіст
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Партія КПРС
Нагороди

CMNS: Куусберґ Пауль у Вікісховищі

Куусберґ Пауль (ест. Paul Kuusberg нар. 30 квітня 1916(19160430), Ревель — пом. 21 січня 2003, Таллінн) — естонський письменник, народний письменник Естонії (1972 р.), Герой Соціалістичної Праці (1984 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

Куусберґ Пауль народився 30 квітня 1916 року в Ревелі Естляндської губернії. Працював на будовах до війни. Активний учасник Червневого заколоту 1940 року в Таллінні, член робітничого збройного загону. Після заколоту став партійнім та профспілковим активістом.

У роки Другої світової війни Пауль Куусберґ служив політруком в Естонському стрілецькому корпусі, працював фронтовим журналістом. Куусберґ звільненій у запас майором, 1945 року, і повернувся до Естонії.

З 1948 року займався літературною критикою. Працював після війни в газеті «Голос народу» ест. «Rahva Hääl», головним редактором літературного часопису «Лоомінґ» ест. «Looming».

Випускник Вищої партійної школи в Москві, член КПРС з серпня 1940 по 1991 рік.

З 1976 по 1983 роки Куусберґ очолював правління Спілки письменників ЕССР.

Помер у Таллінні 21 січня 2003 на 86-му році життя.[2]

Доробок[ред. | ред. код]

Твори Пауля Куусберґа заслужено мають широку популярність, перекладені багатьма мовами.

Романи[ред. | ред. код]

  • 1959 — «Вставляю слово»;
  • 1960 — «Друге я Енна Кальмі»;
  • 1961 — «Подія з Андресом Лапетеусом»;
  • 1962 — «Полум'я під попелом»;
  • 1966 — «У розпалі літа»;
  • 1972 — «Одна ніч»;
  • 1976 — «Дощові краплі»;
  • 1980 — «Ой, бруднуля наша кішка…», збірник оповідань;

За творами Куусберґа знято дві кінострічки[ред. | ред. код]

  • 1968 — «Люди в солдатських шинелях» ест. Inimesed sõdurisinelis;
  • 1966 — «Що сталося з Андресом Лапетеусом?».

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений 3 орденами, а також медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Куусберґ, Пауль. Одна ніч.: роман; пер. О. Завгородній. — Київ: Дніпро, 1975. — 181 с.
  • Нарис історії естонської радянської літератури, Москва, 1971.

Посилання[ред. | ред. код]