Куїнджі Архип Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куїнджі Архип Іванович
Куїнджі Архип Іванович
Vasnetsov Kuindzhi.jpg
Портрет пензля В.Васнецова
Ім'я при народженні Куїнджі Архип Іванович
Дата народження 15 (27) січня 1842(1842-01-27)
Місце народження Маріуполь
Дата смерті 11 (24) липня 1910(1910-07-24) (68 років)
Місце смерті Петербург
Національність грек
Громадянство Російська імперія
Жанр пейзаж
Навчання Петербурзька Академія мистецтв
Напрямок Реалізм
Роки творчості 18651908
Вплив на Микола Реріх

Архи́п Іва́нович Куї́нджі (15 (27) січня 1842(18420127) (за іншою версією — 1841) — 11 (24) липня 1910) — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі. (І. Є. Рєпін, 1877)
Могила А. І. Куінджі на Тихвинському цвинтарі в Олександро-Невській лаврі (Санкт-Петербург)

Народився у місті Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності. Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні І. Айвазовського. В 1868 вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв. З 1875 — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій Академії Мистецтв, з 1882 — професор, з 1893 — дійсний член Академії, а з 1894 — керівник художньої майстерні. В 1897 звільнений за підтримку студентських виступів.

Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Помер і похований в Петербурзі. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

Помер Архип Іванович Куїнджі 11 липня 1910 року в Петербурзі від важкої серцевої хвороби.

Колористичні знахідки Куїнджі і ефекти освітлення в картинах дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович, вважав його своїм вчителем в колориті[1].

Учні Архипа Куїнджі[ред.ред. код]

Досить складним було і залишилось питання про учнів Архипа Куїнджі. Загалом через його пейзажний клас в академії пройшло близько двохсот (200) учнів, по різному склались і їх долі[2]. Складні політичні умови і розпад Російської імперії, а згодом і Жовтневий переворот 1917 року розкидали колишніїх учнів по різним державним утворенням. Низка учнів опинилась за кордонами СРСР, котрих вважали емігрантами і стосунки з якими в СРСР обривали. Частка з них виборола маленькі слави в СРСР, придушеному комуністичною ідеологією і соціалістичним реалізмом, частка виборола славу в Західній Європі і не визнавалсь в СРСР.

Відомості про колишніх учнів Куїнджі на новому історичному етапі — по крихтам — збирає колектив Бібліотеки імені Грушевського[3]. Серед них —

Найвизначніші твори[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Б. К. Яновский. «Воспоминания о Врубеле», ж «Искусство и печатное дело», 1909, № 1—2, 1910
  2. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.
  3. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми

Примітки[ред.ред. код]

  1. Б. К. Яновский. «Воспоминания о Врубеле», ж «Искусство и печатное дело», 1909, № 1—2, 1910
  2. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.
  3. газета Ильичёвец, 29 августа 2009 г.

Джерела і література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Художник Це незавершена стаття про художника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.