Кханьхоа
| Кханьхоа | |
|---|---|
| в'єт. Khánh Hòa | |
 |
|
| 2 міста, 7 повітів | |
| Адм. центр | Нячанг |
| Найбільше місто | Нячанг, Камрань, Ніньхоа |
| Країна |  В'єтнам |
| Офіційна мова | в'єтнамська |
| Населення | |
| - повне | 1 156 903[1] (2009) (30) |
| - густота | 221,71 жителів/км² (37) |
| Етнікон | в'єти, раглай, хоа та кохо |
| Площа | |
| - повна | 5217,6 км² (27) |
| Висота | |
| - середня | 60 |
| - максимальна | 2062 м |
| Веб-сторінка | [1] |
Кханьхоа (в'єт. Khánh Hòa) — провінція у південній частині центрального В'єтнаму. Провінція відома своїми курортами, історичними військовими базами, вузами і морськими науковими-дослідними інститутами.
Зміст |
Адміністративний поділ [ред.]
Кханьхоа поділяється на наступні муніципалітети та повіти:
- Нячанг (місто, адміністративний центр)
- Камрань (місто)
- Камлам (Cam Lâm)
- Зьєнкхань (Diên Khánh)
- Кханьшон (Khánh Sơn)
- Кханьвінь (Khánh Vĩnh)
- Ніньхоа (Ninh Hòa)
- Архіпелаг Чионгша (острівний повіт Чионгша, в'єт. Trường Sa, входить до складу спірних островів Спратлі)[2]
- Ваннінь (Vạn Ninh)
Історія [ред.]
Перші тями оселилися тут у 2-3 століттях. Територія входила до королівства Чампа. У 19 столітті їх остаточно поглинув Дайвьєт. У 1832 році імператор Мінь Манг (Minh Mạng) назвав цю територію Кханьхоа і поділив на чотири райони: Phước Điền, Vĩnh Xương, Quảng Phước і Tân Định.
У часи Французького Індокитаю столиця провінції була перенесена у фортецю Зьєнкхань (Diên Khánh), і тільки у 1945 році вона повернулася до Нячангу.
29 жовтня 1977, після перемоги у війні з США, провінції Кханьхоа і Фуєн було об'єднано в одну і названо Фукхань (Phú Khánh). У 1977 році Нячанг отримав статус міста (великого). У 1982 році до провінції приєднали архіпелаг Trường Sa. 30 червня 1989 провінцію знову розділили на дві колишні, Кханьхоа і Фуєн.
Туризм [ред.]
Курортний розвиток провінція отримала ще при останньому імператорі Бао Даї, який побудував у Нячанге свій літній палац. Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках американці облаштували у Нячангу пляжі. Після закінчення війни курорти відновлювалися повільно, лише наприкінці 1990-х років почалося їх стрімке будівництво. Будівництво готелів, ресторанів та іншої інфраструктури продовжується і у 2010-х роках.
Аеропорт знаходиться на півострові Камрань, що за 30 км від Нячанга.
У провінції Кханьхоа жив найшанованіший у В'єтнамі вчений-бактеріолог Олександр Єрсен. На місці його будинку, недалеко від місця поховання, створено музей (у повіті Зьєнкхань).
До інших туристичних пам'яток провінції відносяться водоспади Бахо і пляж доклет (обидва у повіті Ніньхоа), фортеця Зьєнкхань (повіт Зьєнкхань), острови і храми Нячанга.
Військові бази [ред.]
Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках у Нячангу був штаб сил спеціального призначення армії США (так званих «Зелених беретів»). На даний час у провінції знаходиться ряд військових баз армії В'єтнаму: авіабаза у Нячангу і військово-морська база у глибоководній затоці Камрань, місто Камрань (до 2001 року базу орендувала Росія).
Спорт [ред.]
- Футбольний клуб Кхатоко Кханьхоа виступає у вищій лізі країни.
- У грудні 2010 року владою країни було представлено проект побудови траси Формули-1 поблизу Нячанга. Вартість проекту $150 млн[3]
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Khanh Hoa Province |
|
||||||||||
