Кізяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сушений Кізяк корови в Варанасі (Індія). В Індії коров'ячий кал називається Gobar
Тибетські пельмені готують на паливі з гною Яків.
Висушування коров'ячого кізяка на стіні в провінції Юньнань (Китай)

Кізяк, послід — продукт життєдіяльності худоби, екскременти. Виходить в результаті ферментативної, зокрема мікробної, переробки смітних і кормових трав та калу організмом худоби. Володіє характерним запахом і консистенцією. Використовується як природне добриво або паливо.

Терміни[ред.ред. код]

  • Кізяк1 — «послід, кал свійських тварин» — запозичення з тюркських мов.[1] Кізяк2 — «бурдюк із козячої шкури».[1]
    • Кизик — «овечий послід» — запозичення з тюркської мови.[2]
  • Кирпич — «плитки гною як паливо», [керпи́ч] «плитки для палива з моху, кізяків та ін.; плитки глини з соломою як будівельний матеріал», [кирпичи́на] «плитка гною для опалення» — запозичення з тюркських мов; турецьке kerpiç «цегла-сирець», татарське кирпеч «цегла» виводяться з перської мови.[3]

Використання в якості палива[ред.ред. код]

В 1920 році в Сибірському навчально-дослідному господарстві було збудовавно газогенераторну установку для двигуна внутрішнього згорання в 20 к. с. первинним паливом для якої могли бути використані опале листя, солома, полинь або кізяк в лампачах.[4] Інтенсивність газифікації соломи, очерету і кізяка може знаходитись в межах 600-700 тисяч ккал/м² год.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінки:443-444)
  2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:430)
  3. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:437)
  4. Л.К.Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:109-110)
  5. Л.К.Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:41,43)


Плуг Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.