Кізік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кізік (грец. Κύζικος) — давньогрецький поліс в області Мезія, колонія вихідців із Мілета, заснована на перешийку Арктонісса, одного з півостровів Пропонтиди, пізніше відокремленого ровом від материка.

Історія[ред.ред. код]

Кізік мав дві укріплені гавані: Панорм на сході та Хітом на заході, біля підніжжя гір Диндим та Аркт.

Поблизу Кізіка в 410 до н. е. під час Пелопоннеської війни, афіняни під проводом Алківіада розбили спартанців, під командуванням Міндара. У 74 до н. е. Кізік був взятий в облогу Мітрідатом, але визволений Лукуллом, проте саме в ході Третьої Мітрідатової війни місто отримало права лат. liberae civitatis, які Кізік тимчасово втратив 29 до н. е., а пізніше за імператора Тиберія — назавжди як покарання за образу римських громадян. 123 року місто зазнало руйнівного землетрусу. ПІсля відбудови Кізік залишався значним містом до взяття його арабами в 675 році.

На даний час руїни Кізіка (Хізіко, на турецький манер Балкіз-серай) розташовані поблизу міста Айдина. Відомі у нумізматиці статири Кізіка із суміші золота та срібла. Вони були у великому ходу з 7 до 4 століття до н. е., доки не поступилися місцем золотій македонській монеті Філіппа і Александра.

Збереглись руїни стародавніх стін, величезного театру і амфітеатру, а також руїни храму, присвяченого в 167 року нашої ери імператору Адріану, на честь якого написана одна з промов Аристіда.

Відомі кізікці[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Докладніше у статті [[]]