Кіклопи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіклоп
Аполлон вбиває кіклопів. (А. Фанталов, акварель, 2001).

Кікло́пи, цикло́пи (грец. Κύκλωπες) — у давньогрецькій міфології — сини Урана й Геї, міфічні одноокі велетні, що відзначалися надзвичайною силою і спритністю.

Найчастіше згадуються Арг (грец. Άργης — яскравий, виблискуючий), Бронт (грец. Βρόντης — громовий) і Стероп (грец. Στερόπης — блискучий).[1]

Батько ув'язнив кіклопів в Аїді, згодом їх звільнив Зевс, і вони допомагали йому в боротьбі з Кроносом і гігантами, виковуючи громи та блискавки. Пізніше кіклопи працювали в кузні Гефеста.

Циклопи-ковалі викували Посейдонові тризубець і ясла для його коней, Аїду — шолом-невидимку, Артеміді — срібний лук і стріли (Аполлодор).

Зевс вразив блискавкою сина Аполлонова - Асклепія. Розгніваний Аполлон убив циклопів - посібників Зевса.

Греки вважали, що всі місця, де зустрічалися «кіклопічні», тобто збудовані з величезних каменів, споруди (Арголіда, Аркадія, Епір, Латіум), були колись населені кіклопами. В епосі вони — могутні велетні, що живуть у печерах на далекому Заході, не знають хліборобства, не шанують богів.

На формування уявлень про кіклопів вплинуло, мабуть, знайомство стародавніх греків з племенами, в яких збереглося людожерство. В «Одіссеї» кіклопів зображено дикими, надзвичайно жорстокими пастухами (Поліфем). Згідно з однією версією міфа, кіклопів повбивав Аполлон, що помстився Зевсові за смерть Асклепія. В античному мистецтві кіклопів зображували з одним оком на чолі.

Переказ про однооких велетнів став сюжетом для однойменної драми Евріпіда та однієї з ідилій Теокріта.

У сучасній мові кіклоп — синонім до слова «коваль», кіклопічний означає величезний, велетенський.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]