Кількісне пом'якшення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Paiement euros.jpg

Кількісне пом'якшення - англ. Quantitative easing (QE) - є нетрадиційним засобом грошово-кредитної політики, що використовуються центральними банками для стимулювання зростання національної економіки, у випадках коли коректування грошово-кредитної політики за допомогою звичайних методів стало неефективним або неможливим.

Процес[ред.ред. код]

Найбільш узагальнююче охарактеризувати засіб кількісного пом'якшення можна наступним чином: Центральний банк викуповує на відкритих фінансових ринках активи, тим самим вливаючи в економіку певну кількість ліквідності (грошей).

Цей засіб відрізняється від звичнішої політики купівлі або продажу фінансових активів, який характеризується регулюванням вартості активу за допомогою зміни відсоткових ставок рефінансування. Крім того центральний банк зазвичай досягає своєї цільової процентної ставки через операції на відкритому ринку, де центральний банк купує або продає короткострокові державні облігації банків та інших фінансових інститутів.

Політику кількісного пом'якшення центральний банк зазвичай реалізує шляхом придбання фінансових активів як у банків так і інших приватних підприємств вливаючи ліквідність в дані структури.

Цей захід збільшує резерви банків, а також піднімає ціни фінансових активів, водночас прибутковість боргових цінних паперів знижується.

Стимулююча грошово-кредитна політика як правило включає в себе купівлю короткострокових державних облігацій центробанком з метою зниження короткострокових процентних ставок на ринку. Купівля або продаж, чи погашення короткострокових боргових цінних паперів (державних облігацій) змінює кількість грошей в економіці, що одночасно впливає на ціну короткострокових державних облігацій.

Проте, коли короткострокові відсоткові ставки близькі до нуля, виникає так звана пастка ліквідності, яка може відбутися, наприклад, під час дефляції або коли інфляція дуже низька, і звичайна грошово-кредитна політика більше не може стимулювати зростання реального та фінансового секторів економіки (гроші, як правило, не можуть мати від'ємну вартість). Тому надалі правління центробанку країни може прийняти рішення щодо застосуваня засобу кількісного пом'якшення купивши заздалегідь певну кількість облігацій або інших активів у фінансових установ з тривалішим терміном погашення, і без посилання на процентну ставку рефінансування. Мета цієї політики полягає у збільшенні грошової маси, а не зниження міжбанківської процентної ставки рефінансування, яку не можливо зменшувати далі. Цей засіб часто вважається "останньою інстанцією", щоб стимулювати економіку. Кількісне пом'якшення також може бути використане і щоб забезпечити утримання інфляція на прогнозованому рівні і недопустити її зниження нижче цільового рівня.

Ризики[ред.ред. код]

  • Кількісне пом'якшення може привести до більш високої інфляції, ніж хотілося б, якщо сума вливання грошової маси в економіку переоцінена. Існує часовий лаг між зростанням грошової маси та інфляції, інфляційний тиск, пов'язаний зі зростанням грошової маси з QE може загрожувати стагфляцією.
  • Кількісне пом'якшення може потерпіти невдачу, якщо банки як і раніше неохоче кредитуватимуть реальний сектор економіки з метою стимулювати попит. Емісія грошової маси, може бути використані банками для інвестування в ринки, що розвиваються, на базі сировинних економік, самих товарів, а не для кредитування місцевих підприємств, які і надалі відчуватимуть труднощі з отриманням кредитів.
  • Кількісне пом'якшення може ефективно знизити дохідність боргових цінних паперів, водночас викликати винкнення "бульбашок" на сировинних та фондових ринках.
  • Збільшення грошової маси як правило зароджує тенденцію до зниження обмінного курсу валюти країни, в порівнянні з іншими валютами. Ця особливість QE приносить безпосередню користь експортерам, які проживають в країні проведення QE, а також боржникам, чиї борги номіновані в цій валюті, оскільки коли валюта девальвує то борги в перерахунку на інші валюти які зазнали ревальвації зменшуються. Тим не менш, це паралельно безпосередньо шкодить кредиторам і власникам валюти тому як реальна вартість активів кредиторів знижується.

Джерела[ред.ред. код]