Кільський канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 53°53′ пн. ш. 9°08′ сх. д. / 53.883° пн. ш. 9.133° сх. д. / 53.883; 9.133

Karte Nord-Ostsee-Kanal.png
Брунсбюттель, вихід каналу до Північного моря

Кільський каналканал у Німеччині, що з'єднує Балтійське і Північне моря, проходить від Кільської бухти, у міста Гольтенау до гирла ріки Ельба, у міста Брунсбюттель.

Довжина 98 кілометрів, ширина понад 100 метрів, глибина 11 метрів. Канал закінчується парою шлюзів з кожного боку, один з шлюзів призначений для малотонажного флоту.

Цей шлях економить близько 519 кілометрів,замість плавання навколо Ютландського півострова. Він не тільки економить час, але і уникає морських штормів. Це - найзайнятіша штучна водна артерія у світі.

Історія[ред.ред. код]

Історична карта каналу, 1888

Перший зв'язок між Північними і Балтійськими морями був канал Ейдер, який використовував річище Ейдер. Ейдер канал було завершено у 1784 і становив 43 кілометри з 175 кілометрової водної артерії від Кіля до гирла Ейдер на західному узбережжі. Завширшки 10 м і глибиною 3 метри.

Комбінація морських інтересів — Німецького військово-морського флоту що хотів зв'язати свої бази на Балтиці і Північному морі без плавання навколо Данії — і комерційний тиск заохочував розвиток нового каналу. Будівництво продовжувалося 8 років. У будівництві брало участь 9,000 працівників. 21 червня, 1895, канал офіційно відкрив Кайзер Вільгельм II .

Для того, щоб відповідати руху, що збільшується, і вимогам військово-морського флоту, між 1907 і 1914 ширину каналу було збільшено. Розширення каналу дозволило проходження дредноута розміром з лінійний корабель. Це означало, що ці лінійні кораблі можуть прибути з Балтики до Північного моря без необхідності йти навколо Данії. Після Першої Світової Війни і Версальського Договору, канал став міжнародним , залишаючись під німецькою адміністрацією. Адольф Гітлер відмовився від міжнародного статусу в 1936. Починаючи з кінця Другої Світової Війни канал повернувся до відкритого міжнародного користування знову.

Посилання[ред.ред. код]