Кільце «Мертва голова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кільце «Мертва голова»

Перстень «Мертва голова» (нім. Totenkopfring, SS-Ehrenring) — персональна відзнака, що видавалась особисто Генріхом Гімлером членам СС.

Первинно кільцем нагороджувались старші офіцери «старої гвардії» (їх було менше 5000 чоловік), котрі продемонстрували видатну мужність та лідерські якості в бою. Але у подальшому правила отримання кільця спростились, й уже до 1939 року практично кожен офіцер СС, що прослужив більше 3 років, міг мати таку нагороду. Штаби SS Abschnitte (округів СС) регулярно подавали нагору списки нагороджених, доповнені розмірами пальців. В SS Personalhauptmant (Департамент особового складу СС) розглядали списки й відправляли на місця кільця з аркушами нагороди. В якості додаткової умови був потрібен чистий аркуш дисциплінарних стягнень.

Виготовленням кілець займалась компанія Gahr & Co. в Мюнхені. 17 жовтня 1944 року виготовлення кілець було зупинено з причини скрутного економічного становища у країні, але тим не менше до цього моменту було виготовлено 14 500 кілець.

Кільце виготовлялось зі срібної пластинки методом відливу, потім воно згиналось, й до нього припаювалась «Мертва голова» — череп з кістками. Вже готове кільце проходило ручну ювелірну обробку. У різні роки існували різні штамповки черепу, які дещо відрізнялись між собою.

Носилось кільце на безіменному пальці лівої руки черепом до себе. Його вручення, як правило, було присвячено до присвоєння чергового звання.

Дизайн[ред.ред. код]

Кільця виготовлялись зі срібла. Руни на кільці відображують зацікавленість Гіммлера у міфології та окультизмі:

На внутрішньому боці кільця було вигравірувано ім’я власника (ініціали), прізвище (цілком), дата вручення, факсиміле підпису Гіммлера й абревіатура S Lb. — «Seinem Lieben» (нім. його улюбленцю). Разом з кільцем вручалась і спеціальна коробочка для його зберігання, прикрашена рунами СС.

Текст аркушу нагороди[ред.ред. код]

« Я нагороджую вас кільцем СС «Мертва голова». Це кільце символізує відданість фюреру, наше непохитне підпорядкування й наше братерство й дружбу. Мертва голова нагадує нам те, що ми маємо бути завжди готовими віддати наші життя в ім’я блага німецького народу. Руни навпроти мертвої голови символізують наше славне минуле, яке буде відновлено через націонал-соціалізм. Дві зіг-руни символізують абревіатуру СС. Свастика і хагалл-руна означають нашу незламну віру у неминучу перемогу нашої філософії. Кільце охоплює дубовий вінок, дуб — традиційне німецьке дерево. Кільце «Мертва голова» неможна купити чи продати. Це кільце ніколи не має потрапити в руки того, хто не має права тримати його. Якщо ви залишите лави СС чи загинете, то кільце має повернутись до рейхсфюрера СС. Незаконне придбання чи копіювання кільця суворо заборонено й переслідується законом. Носіть це кільце з честю!

Г. Гіммлер

 »

Кільця після війни[ред.ред. код]

У разі смерті власника чи його виходу з СС, кільце мало бути здане Гіммлеру для повернення його до замку Вевельсбург в якості пам’яті про власника. Якщо власник кільця загинув у бою, його соратники мали докласти максимум зусиль для повернення кільця й запобігання його потрапляння до рук ворогів. Кільця вбитих офіцерів СС використовувались в експозиції меморіалу Schrein des Inhabers des Totenkopfringes (Гробниця власників кільця «Мертва голова») в замку Вевельсбург. До січня 1945 року 64 % з 14 500 кілець було повернуто Гіммлеру. Навесні 1945 року всі кільця, що зберігались у Вевельсбурзі, за вказівкою Гіммлера були поховані під штучно викликаною лавиною. Їх не знайшли донині.

Підробки[ред.ред. код]

Елітарність та містичний ореол кільця викликали й продовжують викликати цікавість. У Третьому рейху кільце «Мертва голова» вважалось найпрестижнішою нагородою (хоча, за великим рахунком, не було державною нагородою, як орден чи іменна зброя, а вважалось подарунком Гіммлера).

Перші підробки з’явились у часи Другої світової війни — їх замовляли собі, як правило, офіцери СС, які, в силу обставин, не були нагороджені справжнім кільцем. Оскільки ювелірам було заборонено робити копії кільця на продаж, то їх виготовляли нелегально, в тому числі і в’язні концтаборів. Після війни копій кільця стало ще більше, особливо польського виробництва. В цілому, всі копії можна розділити на кілька категорій:

  • Низькоякісні копії, відміну від оригіналу видно неозброєним оком. Може бути невірно або криво припаяний череп, явно не відповідати шрифт тощо.
  • Фантазії на тему кільця. Хоч і не є, по суті, копіями, часто видаються чи приймаються за оригінал. У таких кілець сильно змінена форма черепа та розріз листя.
  • Копії середньої якості. У таких кілець лиття черепа може не відповідати проставленій даті, можуть бути дрібні відмінності в розрізі дубового листя, що обрамляє кільце тощо.
  • Високоякісні копії. Виконані із додержанням всіх дрібних деталей, важко відрізнити від оригіналу. Виявити підробку можна лише за допомогою запиту в архів СС, та/або за допомогою структурного аналізу металу, що показує реальний вік кільця.

Виявити оригінал доволі складно. Оскільки справжніх кілець вкрай мало, кожен підтверджений оригінал викликає ажіотаж у колекціонерів військового антикваріату, і продається досить швидко. Повна експертиза кільця досить тривала, і включає до себе повну перевірку на відповідність розмірів кільця й форми черепа підтвердженим оригіналам того ж періоду, що й дата на кільці, запит архівів СС для перевірки справжності нагородження, а також структурний аналіз металу на вік. Однак 80 % підробок — копії доволі низької якості, й перевірити їх досить легко. Деякі ознаки підробок, найбільш часто зустрічаються:

  • Прізвища Muller, Lohmann, Deininger, Weber на написі. Свідчать, як правило, про «польське» походження підробки.
  • Кільце зроблене із золота або позолочене. Оригінальні кільця виготовлялись лише зі срібла.
  • Відсутність рівної вертикальної смуги з внутрішнього боку кільця — технологічного шва — прямо за черепом. Такий шов завжди був на оригіналах, що було наслідком технології виробництва.
  • Присутність на внутрішньому боці кільця, окрім напису, ще будь-яких символів, наприклад, емблеми СС.

Окрім того, існують персні СС довільної форми з литтям «Мертвої голови». Такі речі були дуже популярними серед офіцерів СС, однак це були не нагороди, а особисті речі, зроблені на замовлення, ніяк не пов’язані з кільцем. Однак під час продажу, частіше за все, вони також називаються «Мертва голова».

Література[ред.ред. код]

  • Patzwall, Klaus D.: Der SS-Totenkopfring Verlag Klaus D. Patzwall, 4. Auflage 2002. ISBN 3-931533-47-6

Посилання[ред.ред. код]