Кільця Ньютона
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кільця Ньютона - кольорові кільця, які можна спостерігати за допомогою випуклої склянної пластинки внаслідок інтерференції світла, відбитих від різних поверхонь.
Вперше це явище описав у 1664 році Роберт Гук, але своєю назвою кільця завдячують Ісааку Ньютону, який детально проаналізував їхню структуру.
Аналогічні кольорові розводи можна часто спостерігати на різного типу поверхнях, вкритих прозорою плівкою, наприклад, на масних плямах в калюжах.
Для монохроматичного світла з довжиною хвилі λ радіус m-го кільця Ньютона rm задається формулою
![r_m= \left[\left(m + {1 \over 2}\right)\lambda R\right]^{1/2}](http://upload.wikimedia.org/math/9/d/f/9df655ca17a6c1e79f2929302813f01b.png)
,
де R - радіус кривизни поверхні.
Кільця Ньютона використовуються при виготовленні лінз для визначення правильності кривизни, оскільки вони дуже чутливі до щонайменших дефектів.
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
