Кільця Рашига

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кільця Рашига в один дюйм (25 мм) (керамічні)

Кільця Рашига — шматки труби (приблизно рівні по довжині і діаметру), використовувані у великих кількостях, як ущільнювальний шар в колонках для дистиляції та інших інженерних хімічних процесах. Вони, як правило, керамічні або металеві і забезпечують велику площу поверхні в межах робочих об’ємів апаратів і насадних колон для взаємодії між рідиною і газом або парою. Вони також використовуються у реакційних рідинних середовищах для покращення теплообміну, можуть використовуватись: при виділенні газів з рідинного середовища; для очищення газу в очисниках транспортних газогенераторних установок;[1] є незамінними в процесах нафтопереробки при розділенні продукту на фракції;в процесах очищення від складових шляхом поглинання рідиною, для глубокого видалення з води вуглекислого газу і сірководню.

Кільця Рашига були названі на честь їх винахідника, німецького хіміка Фрідріха Рашига.[2] Використання їх дозволило Рашигу, при виконанні дистиляції, набагато збільшити ефективність, ніж його конкурентам з використанням фракційної конденсаційної колони з лотків.[2]

У ректифікаційній колоні, рефлюкс або конденсована пара біжить вниз по колоні, і охоплює поверхню кілець, в той час як пара з кип'ятильника йде вгору по колоні. Пари і рідини переходять одне в одного в протитоку в невеликому просторі і прагнуть до рівноваги. Таким чином, менш леткі речовини, як правило, йдуть вниз, а вгору — більш леткі речовини.

Кільця Рашига також використовуються для пристроїв, в яких газ і рідина направляються в контакт з метою поглинання газу; в якості опори для біоплівки в біологічних реакторах.

Кільця Рашига з боросилікатного скла іноді використовуються в роботі з ядерними матеріалами, де вони використовуються всередині резервуарів та цистерн, що містять розчини, що розщеплюються, наприклад, розчини збагаченого уранілнітрата, які виступаючи в якості поглиначів нейтронів запобігають потенційним аваріям критичності.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Инж. А.Введенский. Новый четырехосный газогенераторный автобус // «За рулем» — 1935. — №02 (с.: 18)
  2. а б Andrea Sella (2008). "Raschig's Rings". Chemistry World 5 (9): 83.
  3. Oak Ridge Associated Universities Raschig Rings for Criticality Control (1980s)

Див. також[ред.ред. код]