Кінематограф США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кінематограф Північної Америки

Кінематограф США — цим терміном позначають кіноіндустрію США, найбільшу у світі, і зосереджену, головним чином, в околицях містечка Голлівуд (поблизу Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія), в якому знаходяться офіси та знімальні павільйони найбільших кінокомпаній США. Індустрія кіно також добре розвинена у місті Нью-Йорк та у штаті Флорида.

Нерідко поняття «американський кінематограф» і «Голлівуд» об'єднують, але це невірно. Американське кіно це не тільки величезна кіноіндустрія Голлівуду, але і добре розвинена система незалежного кіно. Незалежне кіновиробництво не підтримується великими кінокомпаніями. З одного боку, це означає менші бюджети, з другого боку — менший тиск на режисерів. Великі кінокомпанії в першу чергу організують виробництво кінофільмів як комерційну діяльність, тому розбіжності між комерційними інтересами продюсерів фільму й інтересами режисера іноді закінчуються для фільму сумно. Найпоширеніше вимога: вирізання певних сцен, щоб у кінопрокаті фільм не одержав надто «дорослого» рейтингу. Іноді повна (режисерська) версія випускається на DVD окремим тиражем. Незалежне кіно США різнорідно: це і культовий «Безтурботний їздець» (англ. Easy rider), і творчі експерименти Енді Воргола, та треш для вузького кола глядачів.

Історія голлівудського кіно[ред.ред. код]

Виникнення[ред.ред. код]

До початку 20 століття існувало кілька десятків дрібних кіностудій, переважно в Нью-Йорку. Дорога оренда приміщень, постійні судові позови, велика кількість похмурих і дощових днів заважали кіновиробництву. І висвітлення в павільйонах через слабо розвинених освітлювальних засобів і малої світлочутливості кіноплівки безпосередньо залежало від сонячного світла.

Голлівуд, що отримало назву від величезного ранчо, що знаходилося на його місці в кінці 19 століття, розташована в околицях глухого Лос-Анджелеса, володіла винятковими кліматичними та географічними особливостями: більше 300 сонячних днів у році, поблизу гірські масиви (в тому числі знаменитий Великий каньйон), величезні простори прерій і тихоокеанське узбережжя. Місто під боком могло поставляти будівельні матеріали і робочі ресурси, а з часом стати центром з виробництва кіноустаткування і кіноматеріалів (що і відбулося в подальшому).

Чуйно реагувала на політичні події компанія «Вайтограф». У берегів Гавани в 1898 році відбулася подія, що послужила приводом для початку американо-іспанської війни. За загадкових обставин був підірваний американський крейсер «Мен». У перший же день конфлікту С. Блектон зняв і випустив фільм під назвою «Іспанський прапор зірваний». Сотні копій фільму з великим успіхом розійшлися протягом декількох днів. Таким чином, вже на самому ранньому етапі свого розвитку кінематограф США відкрито виявляв своє ставлення до політичних подій.

Землі під забудову діставалися практично задарма, і в Голівуді почався небачений будівельний бум. У 1907 кіновиробництво почалося в Лос-Анджелесі. У 1913 — в Голлівуді. Перший фільм, з якого почалася історія Голлівуду був вестерном Сесіла Б. де Мілля «Чоловік індіанки».

До 1920, завдяки швидкому зростанню низки великих студій і виникненню системи кінозірок, тут знімалося близько 800 фільмів щорічно, а сама назва стала символом розкоші, солодкого життя та ілюзорної магії кіно.

Протягом якихось 15 років скромне село перетворилася на столицю кіноіндустрії Америки, оскільки в ньому зосередилося близько 90% американських кіностудій.

Становлення[ред.ред. код]

Становлення американського кінематографа, найпопулярнішого на сьогоднішній день, почалося в 1892 році, коли Томас Едісон сконструював кінескоп. Перший публічний сеанс відбувся в Нью-Йорку в мюзик-холі Байела і Костера. Сеанс складався з невеликих гумористичних і танцювальних номерів.

Через 9 років з'явилися «Нікелодеони» — вид дешевих кінотеатрів у США початку 20 століття, вхід до яких коштував 5 центів. З кожним роком кількість театрів збільшувалася, і до 1908 року їх було вже більше трьох тисяч. Звичайно ж, нова розвага користувалася великим успіхом у глядачів. Загострення конкуренції приводило до краху дрібнішіх студій.

Стали з'являтися великі об'єднання — так звані кінотрести. Ті у свою чергу стали об'єднуватися з прокатними фірмами. Наприклад:

Перша студія в Каліфорнії була створена в 1911 році незалежною компанією «Нестор». До 1914 року почалося будівництво фундаментальніших студій багато в чому завдяки активній участі у проектах фірм, що входять в Компанію кінопатентів: «Байограф», «Вайтанраф» і т. д.

Орієнтація американської кінопромисловості на масового глядача сильно обмежувала «авторські» можливості режисерів. Система вимагала «видовищних» фільмів, що приносять більше прибутку, і тому на перший план вийшли не режисери, а акторизірки (виникла система кінозірок) ТА продюсери.

Розвиток американського кінематографа не завжди йшло гладко. Суперечності, зіткнення різних напрямків і тенденцій, розорення і відродження студій, їх об'єднання. Досить виразно в житті Голівуду проглядалася тенденція до укрупнення кіновиробництва. Наприклад, у 1915 році була створена студія «Метро», в 1919 — «Голдвін Пікчерз», а в 1924 році вони об'єдналися в «Метро-Голдвін-Маєр».

Розквіт[ред.ред. код]

Головні досягнення Голлівуду пов'язані з розробкою жанрів:

Післявоєнний період[ред.ред. код]

Для повоєнного періоду характерно створення пеплумов — високобюджетних масштабних кінострічок великого хронометражу по античних сюжетів, з великою кількістю грандіозних сцен масовок і вражаючих уяву декорацій, приміром, «Бен-Гур». Саме з них почалася популярність широкоекранного кіно, яке дозволяло глядачеві «розкрити очі ширше», насолоджуючись панорамою, збудованою у кадрі. Перші десятиліття після війни також вважаються часом розквіту традиційних голлівудських мюзиклів.

Сучасний період[ред.ред. код]

Сучасний період у голлівудському кіно розпочався в кінці 1960-х років з розвалом студійної системи. Інтерес до традиційних, шаблонним студійним фільмів за участю зірок неухильно падав, і багато хто навіть великі кіностудії були поставлені на межу розорення. Студійні боси дивувалися про те, яке кіно хоче бачити глядач, і почалися експерименти. Серед молодих режисерів, яким був даний шанс продемонструвати свої здібності, виявилися Джордж Лукас, Стівен Спілберг, Мартін Скорсезе, Френсіс Форд Коппола, Брайан Де Пальма. І саме ця група режисерів сформувала сучасний кінематограф в тому вигляді, в якому він увійшов в XXI століття. Їхні фільми в кінці 1960-х і на початку 1970-х мали величезний успіх, саме через них виникло слово «блокбастер». Керівники великих студій стали довіряти молодим режисерам, запрошувати їх для зйомок стало модно, тим більше що вони, вийшовши з кіношкіл і маленьких студій, вміли укладатися в дуже невеликі бюджети. Потужна хвиля нового, незвичайного, відвертого кіно 1970-х захопила глядачів і в голлівудському кіно почалася нова епоха.

Голлівудський кінематограф виступає ідеологічним знаряддям, таким собі символом сучасної Америки і засобом формування іміджу цієї держави на світовій арені.

Обсяги виробництва голлівудського кіно[ред.ред. код]

Зірки голлівудського кіно[ред.ред. код]

Інститут зірок[ред.ред. код]

Інститут зірок у голлівудському кіно почав виникати ще приблизно в 1920-х роках, сформувався протягом 1930-х і досягнув розквіту в 1940-х та 1950-х. Зірки здавалися глядачам небожителями, майбутніх зірок спеціально готували на курсах при кіностудіях. Величезна піар-індустрія при великих кіностудіях спеціально працювала над створенням і підтримкою іміджу зірок. Жовта преса пильно стежила за кожним кроком зірок, розповідаючи про всі події в їх життя і про ексцентричних витівки самих зірок, які таким чином перевіряли межі своєї популярності. Лише в 1970-х роках, з крахом студійної системи та зародженням сучасного голлівудського кінематографа, інтерес до зірок почав набувати інший відтінок: зірки стали ближче, вони вже не здавалися недосяжними. З другого боку, зірки ставали набагато самостійнішими і, врешті-решт, до 1980-м років повністю звільнилися від контролю кіностудій і стали самі формувати свій імідж і навіть самі вибирати репертуар фільмів, в яких вони будуть грати. А до 1990-х років самостійність зірок досягла такого масштабу, що не було перебільшенням сказати, що багато в чому вони самі диктують стиль і напрям розвитку кінематографа, вибираючи ті чи інші фільми, поява у яких відразу приносить фільмів популярність і високі касові збори. Таким чином ситуація кардинально змінилася в порівнянні з 1940-ми роками: кіностудії лише пропонують матеріал для зірок, а зірки, гонорари яких досягли позахмарних вершин, вибираючи той чи інший фільм для зйомки, як раз і задають цим напрям розвитку цілих жанрів.

Знамениті режисери[ред.ред. код]

Відомі актори[ред.ред. код]

Фестивалі[ред.ред. код]

У Сполучених Штатах Америки налічується понад 100 кінофестивалів різної тематики та специфіки:

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Кінематографія Це незавершена стаття про кінематографію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.