Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 1912

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Olympic pictogram Equestrian.png Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 1912
Виїздка   Індивідуальна   -
Триборство   Індивідуальне   Командне
Конкур   Індивідуальний   Командний
 
Аксель Нордландер, Чемпіон ОІ 1912 у триборстві

Змагання з кінного спорту на літніх Олімпійських іграх 1912 у Стокгольмі відбулися у період з 13 липня по 17 липня. Було розіграно 5 комплектів нагород. Вершники визначали чемпіонів у особистих та командних змаганнях з триборства та конкуру, а у виїздці відбулися лише індивідуальні змагання. Кінний спорт був відсутнім у програмі Олімпійських ігор починаючи з 1900 року, тож змагання у Швеції стали другим в історії олімпійським турніром з кінного спорту.

У змаганнях взяли участь наступні країни: Бельгія, Велика Британія, Данія, Німеччина, Норвегія, Росія, США, Франція, Чилі, Швеція, проте лише шведи та німці було в змозі виставити повноцінні команди в усіх трьох видах змагань, а в деяких командах один і той самий вершник брав участь у декількох дисциплінах. Загалом на змаганнях з кінного спорту у Стокгольмі були задіяні 62 вершника та 70 коней.

Олімпійські ігри 1912 стали закінчилися справжнім тріумфом шведських вершників, які здобули 4 золоті нагороди з п'яти можливих. Порушити їх гегемонію далося лише французькому спортсмену Жану Каріу, який став найкращим у індивідуальному конкурі.

Дисципліни[ред.ред. код]

Медальні комплекти було розіграно у наступних змагальних дисциплінах:

Формат змагань[ред.ред. код]

Виїздка[ред.ред. код]

У змаганнях з виїздки взяв участь 21 спортсмен з 8 країн. Від формату проведення змагань початку XXI століття тогочасна виїздка відрізнялася відсутністю у програмі таких елементів як піаффе та пасаж, проте необхідністю виконати п'ять стрибків до 1,10 метру у висоту та подолати останню перешкоду — діжку, що котиться назустріч коню, який біжить[1]. У цій змагальній дисципліні проводилися лише індивідуальні змагання, командна першість була відсутня.

Триборство[ред.ред. код]

У триборстві конкурували 27 вершників у індивідуальному заліку та 7 збірних у командному. Команда складалася з 3 чи 4 спортсменів, які мали бути військовими кавалеристами. Формат змагань сильно відрізнявся від того, що використовується нині. Змагання проводилися протягом п'яти днів. У перший день на вершників чекала їзда на витривалість, маршрут якої становив 55 кілометрів, які спортсмени мали подолати за 4 години. До маршруту входили 5 кілометрів їзди по пересіченій місцевості з 12 перешкодами, які треба було здолати протягом 15 хвилин. Другого дня коні відпочивали перед подальшими випробуваннями. Програма третього дня включала в себе 3500 метрів стипль-чезу з 10 перешкодами, які мали бути завершені менше ніж за 5 хвилин 50 секунд. Четвертий день складався зі змагань з конкуру на трасі з 15 перешкодами не більше ніж 1,30 метра заввишки та завширшки 3 метри. У заключний день відбувалися виїздкові виступи. Кожна стадія оцінювалася показниками до 10 балів.

Конкур[ред.ред. код]

40 вершників з 8 країн боролися за медалі у індивідуальному та командному конкурі на Олімпійських іграх 1912 у Стокгольмі. Кожен з них мав пройти трасу з перешкодами, що були не вищі за 1,40 метрів та становили 4 метри у ширину. Норматив середньої швидкості проходження дистанції був встановлений на позначці 400 м/хв. Індивідуальні та командні змагання проводилися на одному маршруті, проте окремо. Найбільша кількість представників однієї країни у особистій першості була обмежена шістьма вершниками.

Представництво країн[ред.ред. код]

Загалом у змаганнях з кінного спорту на Олімпійських іграх 1912 взяли участь 62 спортсмени з 10 країн. Загальна кількість вершників, вказана у таблиці, може не збігатися з сумою кількості вершників за дисциплінами через те, що деякі спортсмени брали участь у декількох видах змагань, а дехто представляв країну лише у командному заліку. Найбільше представництво отримали господарі Ігор — шведи, які разом з Німеччиною стали єдиними країнами, які змогли виставити повноцінну команду на обидві командні дисципліни.

Країна Індивідуальні Командні Загалом
Виїздка Триборство Конкур Триборство Конкур
Швеція Швеція 6 4 6 X X 17
Німеччина Німеччина 4 4 6 X X 13
Росія Росія 1 6 X 7[2]
Бельгія Бельгія 2 4 2 X X 4
Данія Данія 2 3 X 4
Франція Франція 3 4 3 X X 4
США США 2 4 X X 4
Велика Британія Велика Британія 4 3 X 4
Норвегія Норвегія 1 3 3
Чилі Чилі 2 2
Загалом: 10 країн 21 27 31 8 6 62

Медалі[ред.ред. код]

Загальний залік[ред.ред. код]

Загальна кількість медалей
Місце Країна 1 2 3 Всього
1 Швеція Швеція 4 1 1 6
2 Франція Франція 1 1 1 3
3 Німеччина Німеччина 0 3 1 4
4 Бельгія Бельгія 0 0 1 1
5 США США 0 0 1 1
Усього 5 5 5 15

Медалісти[ред.ред. код]

Дисципліна 1 2 3
Індивідуальна виїздка прапор, що використовується країною на Іграх Карл Бунде (SWE)
      Кінь: Emperor
прапор, що використовується країною на Іграх Густаф Больтенстерн (SWE)
      Кінь: Neptun
прапор, що використовується країною на Іграх Ганс фон Бліксен-Фінекке (SWE)
      Кінь: Maggie
Індивідуальне триборство прапор, що використовується країною на Іграх Аксель Нордландер (SWE)
      Кінь: Lady Artist
прапор, що використовується країною на Іграх Фрідріх фон Рохов (GER)
      Кінь: Idealist
прапор, що використовується країною на Іграх Жан Каріу (FRA)
      Кінь: Cocotte
Командне триборство Швеція Швеція Німеччина Німеччина США США
Індивідуальний конкур прапор, що використовується країною на Іграх Жан Каріу (FRA)
      Кінь: Mignon
прапор, що використовується країною на Іграх Рабод фон Крьохер (GER)
      Кінь: Dohna
прапор, що використовується країною на Іграх Еммануель де Бломмер (BEL)
      Кінь: Clomore
Командний конкур Швеція Швеція Франція Франція Німеччина Німеччина

Примітки[ред.ред. код]

  1. Harry Boldt. Das Dressurpferd — Edition Haberbeck, 1978 — С. 44.— ISBN 3-921879-03-5
  2. Враховуючи польського вершника, який представляв Росію.

Посилання[ред.ред. код]