Свійський кінь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кінь | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кінь
|
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Кінь, Кінь свійський (Equus caballus). Поширений на всіх континетах, крім Антарктиди, в більшості країн світу.
Зміст |
[ред.] Анатомія та фізіоологія
[ред.] Масті (забарвлення)
Масть коня — це пігментація волосяного покриву, шкіри і очей. Є однією з основних індивідуальних ознак тварини. Як і пігментація у кішок і собак, масть у коней є не простим забарвленням, а певним поєднанням кольорів, тип розподілу пігментів, що має генетичну основу. Якщо коні мають однаковий колір шерсті, але різний колір шкіри і очей, або ж однаковий колір шерсті на тулубі, але різний на гриві і хвості, то масть їх може бути різною. Водночас, відтінки однієї і тієї ж масті можуть сильно варіювати: наприклад, шерсть ясно-буланого коня має палевий або піщаний колір, хоча найбільш темні відтінки буланої масті можуть наближатися до темно-бурого і навіть чорного кольорів.
[ред.] Захворювання
Грип коней (заразний катар верхніх дихальних шляхів) - гостра висококонтагіозна хвороба, проявляється недовгочасною лихоманкою, пригніченням, кон'юктивітом, сльозотечею, катаром верхніх дихальних шляхів, сухим надривним, глибоким і болючим кашлем; хвороба супроводжується ларинготрахеїтом, бронхітом, у тяжких випадках пневмонією; збудником хвороби є вірус, що належить до родини міксовірусів типу А. Вірус грипу А коней належить до сімейства ортоміксовірусів роду інфлюєнца. Віріони вміщують фрагментовану ДНК, покриту ліпопротеїновою оболонкою. Під електронним мікроскопом має вид округлих або нитковидних частинок діаметром 80-120 НМ.
[ред.] Породи коней
Крокові (Першерон, Арден, Російський ваговоз...); Клусові ( Французька клусова, Американська клусова, Орловська клусова...); Чвалові (Ангійська верхова, Арабська верхова, Ахал-Текинська верхова, Українська верхова...). Всьго в світі існує більше двохсот порід коней.
[ред.] Господарське значення
Тварина, що зробила переворот у житті людей. Залишався основним транспортом і робочою силою до кінця XVIII — початку XIX століть.
Використовується для роботи, у кінному спорті, як продуктивна тварина, що дає м'ясо і молоко. Протягом тривалого часу відігравав значну роль у перевезеннях, рільництві та війні.
[ред.] Приручення
Приручення коня почалось у 3 тисячолітті до н.е. імовірно у кількох незалежних центрах — між Доном і Дніпром, у Південному Сибіру, Середній Азії тощо. Натепер існує близько 200 порід різного призначення.
[ред.] Продукти
Кінь за господарським значенням дає кіньський волос, конину (коняче м'ясо). Конина в українському харчуванні підлягала звичаєвій забороні ще з періоду Русі, проте полювання, і споживання в їжу диких коней було в ті часи звичайним явищем.
[ред.] Родичі
Віслюк, кулан, зебра, тарпан, кінь Пржевальского, мул.
[ред.] Кінь як символ
У шахах існує фігура Кінь.
[ред.] Посилання
- Урусов С.П. Книга о лошади (рос.)
- Путівник по мастям // Кінний форум «Райтер» — збірник материалів про коней (рос.)
- Масті коней (рос.)
[ред.] Див. також
 |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
