Кінь Пржевальського
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кінь Пржевальського | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Охоронний статус | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Equus przewalskii |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Кінь Пржевальського (Equus przewalskii) — вид тварин родини коневих (Equidae), найближчий дикий родич домашнього коня (Equus caballus). Власне це і є східний підвид диких коней, західний підвид якого — тарпан, був предком домашніх. Оскільки тарпанів було винищено до кінця 19 століття, то зараз кінь Пржевальського це єдиний існучий вид диких коней.
[ред.] Україна
В Україні коней Пржевальського розводять в заповіднику Асканія-Нова. Також існує дика популяція в чорнобильській зоні відчудження.
[ред.] Асканія-Нова
Власне саме завдяки створеній свого часу в Асканії-Новій популяції кінь Пржевальського вцілів як вид, оскільки в природі він на вимер в 60-х роках ХХ століття.
1899 року Ф. Фальц-Фейн замовив відловити в степах Монголії для свого зоопарку в Асканії-Новій кількох лошат дикого коня. Саме звідси ці тварини потрапили в Європу, а потім в інші країни світу. Дикі коні успішно розмножувалися — до 1940 року народилося 40 лошат. Але раптом зросла смертність лошат у перший рік життя (32%) і зменшувалася тривалість життя дорослих тварин (у середньому 8,2 року). Поступово популяція згасала. До 1941 року в зоопарку залишилося 7 коней, з них лише дві кобили. Під час війни коней Пржевальського зовсім було втрачено. Їх не було в асканійському зоопарку до 1948 року. А 31 травня 1948 року в Асканію-Нову привезли з Московського зоопарку чистокровного жеребця цього виду на кличку Орлик. Народився він у Німеччині 1943 року. Цього жеребця спочатку використовували для гібридного розплоду коня Пржевальського. У 1957 році в зоопарк прибула чистокровна кобила цього виду Орлиця ІІІ. Вона теж народилася 1943 року, але в степах Монголії. Її подарували були спочатку Ворошилову, який передав Орлицю до Московського зоопарку, а звідти кобила потрапила в Асканію-Нову. Після цього почався в Україні племінний розплід чистокровних коней Пржевальського. 1960 року від Орлика й Орлицу з’явилося перше лоша.
Згодом сюди надійшло ще кілька коней Пржевальського: дві кобили з Праги і жеребець та дві кобили із США. До 1998 року Асканія-Нова вже мала 352 живих лошат. Нині тут утримуються 93 голови коней Пржевальського, що становить близько 7 відсотків світової популяції.
[ред.] Чорнобильська зона відчудження
З 1998 року коней Пржевальського завезли в зону відчудження Чорнобильської АЕС де популяція живе самостійно без людського втручання. Коні прижилися і зараз їх кількість в зоні відчудження перевищує 75 голів(станом на 2005 рік, а зараз за неперевіреними данними вже біля сотні), тобто є однією з найбільших у світі.
 |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
