Кіот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бучинська Ікона Божої Матері в кивоті

Киво́т, кіо́т (грец. κῑβωτός — «ящик», «ковчег») — невеликий засклений ящичок чи спеціально засклена шафка для розміщення ікон та інших предметів релігійного культу. Окрім того, кивотом чи кіотом можуть називати і дарохранильницю.

Кивот — особливе оформлення ікони, яке дозволяє вибудувати навколо ікони свій мікроклімат, що пом'якшує коливання температури та вологості повітря. Крім того, кіоти для ікон покликані захистити вміщену в них ікону від фізичних впливів, а так само від пилу й бруду.

В архітектурі кіот, кіотець — невелика прикрашена ніша на зовнішній стіні будівлі, призначане переважно для розміщення ікон, яка часто накривалася двосхилим дашком, навісом[1][2].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Церковне мистецтво. Архітектура, монументальне мистецтво. Видавництво «Фоліо», 2018. 947 с. ISBN 978-966-03-8363-0
  2. Володимир Тимофієнко. Архітектура і монументальне мистецтво : терміни і поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с.

Посилання[ред. | ред. код]