Кірена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Археологічна ділянка Кірена

Archaeological Site of Cyrenea
World Heritage Logo global.svg Світова спадщина Flag of UNESCO.svg

Руїни міста
Країна Лівія Лівія
Тип культурна
Критерії ii, iii, vi
Ідентифікатор 190
Регіонb Арабські держави

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1982
6-та сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Кіре́на — місто поблизу лівійського узбережжя Середземного моря, грецька колонія. Руїни Кірени охороняються як Світова спадщина.

Названа на честь джерела, появі якого греки завдячують Аполлону. Місто було розташоване неподалік порту Аполлонії, на 16 кілометрів углиб суші, у квітучій долині нагір'я.

Кірена була одним з визначних міст еллінського світу, вона дала прилеглій області історичну назву Кіренаїка, яка збереглася дотепер.

Історія[ред.ред. код]

Місто засноване греками з острова Тера як колонія 630 до н. е. Деталі заснування викладено у Четвертій книзі «Історії» Геродота[1]. Невдовзі після 460 до н. е. Кірена стала республікою. Саме до цього періду належить розквіт кіренської школи філософії. Після смерті Олександра Македонського Кіренаїка стала частиною царства Птолемея (321 до н. е.) Останній представник династії Птолемеїв, Апіон, 96 до н. е. заповідав Кіренаїку Риму. Формально вона стала римською провінцією 74 до н. е.

Кіренська монета із зображенням сільфію

Протягом майже всієї історії Кірени основою тамтешнього експорту була лікарська трава сильфій (silphium), зображення якої є на кіренських монетах. Сильфій був для греків і римлян великою цінністю. Його вважали даром Аполлона і продавався він на вагу срібних денаріїв. Спроби вирощувати сильфій за межами Кіренаїки успіху не мали, тому заготовки велися на межі його знищення. У 1-му столітті сильфій зник. У поєднанні з конкуренцією з боку Карфагену та Олександрії це призвело до скорочення торгівлі.

Проте Кірена разом з портом Аполлонією (Марса Суза) залишалася важливим центром аж до землетрусу 262 року. Після руйнування імператор Клавдій II намагався відновити місто, назвавши його Клаудіополісом[Джерело?]. Проте інший землетрус 365 року поховав надії на відновлення могутності. Амміан Марцеллін назвав Кірену в 4-му столітті занедбаним містом, а кіренець Синезіус наступного століття охарактеризував її як повну розруху на милість кочівників[Джерело?].

Остаточно місто було зруйновано арабами, мешканці залишили його 643 року.

Культурний спадок[ред.ред. код]

Кірена відома як батьківщина грецького філософа, математика, географа Ератосфена, а також численних філософів місцевої школи кіренаїків, яку було засновано Арістіппом.

Руїни Кірени розташовані поблизу сучасного містечка Шахат, нагір'я Джабель аль-Ахдар (араб. الجبل الأخضر‎ — Зелені гори) на території Лівії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. В.И. ШУБИН. «Батт-Аристотель - основатель Кирены». Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. СПб., 2001, c. 213-215. Архів оригіналу за 2013-06-30. (рос.)

Координати: 32°49′30″ пн. ш. 21°51′29″ сх. д. / 32.82500° пн. ш. 21.85806° сх. д. / 32.82500; 21.85806