Кирена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Археологічна ділянка Кирена

Archaeological Site of Cyrenea
World Heritage Logo global.svg Світова спадщина Flag of UNESCO.svg

Руїни міста
Країна Лівія Лівія
Тип культурна
Критерії ii, iii, vi
Ідентифікатор 190
Регіонb Арабські держави

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1982
6-та сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Кире́на — місто поблизу лівійського узбережжя Середземного моря, грецька колонія. Руїни Кирени охороняються як Світова спадщина.

Названа на честь джерела, появі якого греки завдячують Аполлону. Місто було розташоване неподалік порту Аполлонії, на 16 кілометрів углиб суші, у квітучій долині нагір'я.

Кирена була одним з визначних міст еллінського світу, вона дала прилеглій області історичну назву Киренаїка, яка збереглася дотепер.

Історія[ред.ред. код]

Місто засноване греками з острова Тера як колонія 630 до н. е. Деталі заснування викладено у Четвертій книзі «Історії» Геродота[1]. Невдовзі після 460 до н. е. Кирена стала республікою. Саме до цього періду належить розквіт киренської школи філософії. Після смерті Олександра Македонського Киренаїка стала частиною царства Птолемея (321 до н. е.) Останній представник династії Птолемеїв, Апіон, 96 до н. е. заповідав Киренаїку Риму. Формально вона стала римською провінцією 74 до н. е.

Киренська монета із зображенням сільфію

Протягом майже всієї історії Кірени основою тамтешнього експорту була лікарська трава сильфій (silphium), зображення якої є на киренських монетах. Сильфій був для греків і римлян великою цінністю. Його вважали даром Аполлона і продавався він на вагу срібних денаріїв. Спроби вирощувати сильфій за межами Киренаїки успіху не мали, тому заготовки велися на межі його знищення. У 1-му столітті сильфій зник. У поєднанні з конкуренцією з боку Карфагену та Олександрії це призвело до скорочення торгівлі.

Проте Кирена разом з портом Аполлонією (Марса Суза) залишалася важливим центром аж до землетрусу 262 року. Після руйнування імператор Клавдій II намагався відновити місто, назвавши його Клаудіополісом[Джерело?]. Проте інший землетрус 365 року поховав надії на відновлення могутності. Амміан Марцеллін назвав Кирену в 4-му столітті занедбаним містом, а киренець Синезіус наступного століття охарактеризував її як повну розруху на милість кочівників[Джерело?].

Остаточно місто було зруйновано арабами, мешканці залишили його 643 року.

Культурний спадок[ред.ред. код]

Кирена відома як батьківщина грецького філософа, математика, географа Ератосфена, а також численних філософів місцевої школи киренаїків, яку було засновано Арістіппом.

Руїни Кирени розташовані поблизу сучасного містечка Шахат, нагір'я Джабель аль-Ахдар (араб. الجبل الأخضر‎ — Зелені гори) на території Лівії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. В.И. ШУБИН. «Батт-Аристотель - основатель Кирены». Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. СПб., 2001, c. 213-215. Архів оригіналу за 2013-06-30. (рос.)

Координати: 32°49′30″ пн. ш. 21°51′29″ сх. д. / 32.82500° пн. ш. 21.85806° сх. д. / 32.82500; 21.85806