Кіровський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
|
|
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Країна: | Україна | ||||
| Область/АРК: | Автономна Республіка Крим | ||||
| Код КОАТУУ: | 121600000 | ||||
| Утворений: | 1934 | ||||
| Населення: | 58 016 | ||||
| Площа: | 1 208 км² | ||||
| Густота населення: | 48,03 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 380-6555 | ||||
| Поштові індекси: | 97300—97351 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Кіровське | ||||
| Кількість міських рад: | 1 | ||||
| Кількість селищних рад: | 1 | ||||
| Кількість сільських рад: | 11 | ||||
| Кількість міст: | 1 | ||||
| Кількість смт: | 1 | ||||
| Кількість сіл: | 38 | ||||
| Кількість селищ: | 1 | ||||
| Районна влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39, 4-19-39 | ||||
| Голова РДА: | Кириченко Володимир Григорович | ||||
| Голова районної ради: | Гордєєв Олег Костянтинович | ||||
Кі́ровський райо́н (рос. Кировский район, крим. İslâm Terek rayonı) — район АР Крим. Розташований у східній частині АР Крим.
Междує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Ленінським районом, на півночі – з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Совєтським районом, на заході — з Білогірським. Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 121 км від столиці республіки – міста Сімферополя.
Зміст |
[ред.] Природні ресурси
Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головної гряди Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірна гряда, яка тягнеться на захід. Передгірна гряда з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно--кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Індол і Чурук-су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). По береговій смузі на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.
Корисні копалини представлені місцевими будівельними матералами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ “Старокримський”, “Агармаш”, АТ “Кримкар`єроуправління”, “Грушівське”.
[ред.] Економіка
У економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.
[ред.] Соціальна сфера
Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій “Старий Крим”, ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт.Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних общин.
[ред.] Пам’ятники
Пам'ятниками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н.е.); руїни підзднескіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV-III ст. до н.е. – перші століття н.е.).
Пам'ятники історії і архітектури:
- руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої в 1287-1288 рр. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
- мечеть 1314 року - часів правління Узбека - хана Золотої Орди;
- руїни мечеті Куршун-Джамі (Свинцева мечеть) XIV ст.;
- руїни середньовічної церкви (Х-XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII-XIV ст.;
- руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII-XIV ст.);
- монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV ст.).
[ред.] Персоналії
З містом Старий Крим зв'язані імена І.К.Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX ст.), письменника А. С. Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кіммерійської школи живопису К. Ф. Богаєвського, поета, художника, філософа М. А. Волошина, поетеси А.Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга А. Я. Каплера, поетеси Ю.Друніної, білоруського поета і перекладача М.Богдановича, письменника-фантаста В.Охотникова, скульптора і поета Т.Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України М. М. Амосова. Встановлений пам'ятник А. С. Гріну.
|
|
|
|---|---|
| Міста: | Старий Крим |
| Смт: | Кіровське |
| Села: | Абрикосівка • Айвазовське • Бабенкове • Василькове • Владиславівка • Видне • Відважне • Відродження • Добролюбовка • Долинне • Жемчужина Криму • Журавки • Золоте Поле • Ізобільне • Ізюмівка • Ключове • Краснівка • Красносільське • Кринички • Льговське • Маківське • Матросівка • Новопокровка • Новофедорівка • Оріхівка • Партизани • Первомайське • Привітне • Пруди • Садове • Синицине • Софіївка • Спасівка • Токарєве • Трудолюбівка • Тутівка • Шубине • Ярке Поле |
| Селища: | Вузлове |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський | |
| Міста республіканського підпорядкування: | Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта | |

