Кіровський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення
Кіровський район
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 121600000
Утворений: 1934
Населення: 58 016
Площа: 1 208 км²
Густота населення: 48,03 осіб/км²
Телефонний код: 380-6555
Поштові індекси: 97300—97351
Населені пункти та ради
Районний центр: Кіровське
Кількість міських рад: 1
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 11
Кількість міст: 1
Кількість смт: 1
Кількість сіл: 38
Кількість селищ: 1
Районна влада
Адреса адміністрації: 97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39, 4-19-39
Голова РДА: Кириченко Володимир Григорович
Голова районної ради: Гордєєв Олег Костянтинович

Кі́ровський райо́н (рос. Кировский район, крим. İslâm Terek rayonı) — район АР Крим. Розташований у східній частині АР Крим.

Междує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Ленінським районом, на півночі – з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Совєтським районом, на заході — з Білогірським. Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 121 км від столиці республіки – міста Сімферополя.

Зміст

[ред.] Природні ресурси

Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головної гряди Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірна гряда, яка тягнеться на захід. Передгірна гряда з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно--кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Індол і Чурук-су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). По береговій смузі на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.

Корисні копалини представлені місцевими будівельними матералами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ “Старокримський”, “Агармаш”, АТ “Кримкар`єроуправління”, “Грушівське”.

[ред.] Економіка

У економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.

[ред.] Соціальна сфера

Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій “Старий Крим”, ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт.Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних общин.

[ред.] Пам’ятники

Пам'ятниками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н.е.); руїни підзднескіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV-III ст. до н.е. – перші століття н.е.).

Пам'ятники історії і архітектури:

  • руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої в 1287-1288 рр. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
  • мечеть 1314 року - часів правління Узбека - хана Золотої Орди;
  • руїни мечеті Куршун-Джамі (Свинцева мечеть) XIV ст.;
  • руїни середньовічної церкви (Х-XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII-XIV ст.;
  • руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII-XIV ст.);
  • монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV ст.).

[ред.] Персоналії

З містом Старий Крим зв'язані імена І.К.Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX ст.), письменника А. С. Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кіммерійської школи живопису К. Ф. Богаєвського, поета, художника, філософа М. А. Волошина, поетеси А.Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга А. Я. Каплера, поетеси Ю.Друніної, білоруського поета і перекладача М.Богдановича, письменника-фантаста В.Охотникова, скульптора і поета Т.Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України М. М. Амосова. Встановлений пам'ятник А. С. Гріну.

Особисті інструменти