Кіровський район

Кіровський район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ:	121600000
Утворений:	1935
Населення:	▲ 53 909 (на 1.08.2011)
Площа:	1208 км²
Густота:	44.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-6555
Поштові індекси:	97300—97351
Населені пункти та ради
Районний центр:	Кіровське
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	11
Міста:	1
Смт:	1
Села:	38
Селища:	1
Районна влада
Адреса:	97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39, 4-19-39
Веб-сторінка:	Кіровська РДА
Голова РДА:	Гордєєв Олег Костянтинович
Голова РР:	Іванов Михайло Ростиславович

Кі́ровський райо́н (Іслям-Терекський район) (рос. Кировский район, крим. İslâm Terek rayonı) — район АР Крим. Розташований у східній частині АР Крим.

Географічне розташування

Междує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Ленінським районом, на півночі – з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Совєтським районом, на заході — з Білогірським.

Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 103 км від столиці республіки – міста Сімферополя (автошлях Р23).

Природні ресурси

Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головного пасма Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Індол і Чурук-Су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.

Корисні копалини представлені місцевими будівельними матералами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».

Економіка

В економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.

Соціальна сфера

Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних общин.

Пам’ятки

Пам'ятками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н.е.); руїни пізньоскіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV-III ст. до н.е. — перші століття н.е.).

Пам'ятки історії та архітектури:

• руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої в 1287-1288 рр. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
• мечеть 1314 року — часів правління Узбека — хана Золотої Орди;
• руїни мечеті Куршун-Джамі (Свинцева мечеть) XIV ст.;
• руїни середньовічної церкви (Х-XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII-XIV ст.;
• руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII-XIV ст.);
• монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV ст.).

Персоналії

З містом Старий Крим зв'язані імена І.К.Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX ст.), письменника Олександра Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кіммерійської школи живопису Костянтина Богаєвського, поета, художника, філософа Максиміліана Волошина, поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга Олексія Каплера, поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача Максима Богдановича, письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України Миколи Амосова.

Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.