Кирилізація японської мови

Японська писемність

Ієрогліфи 漢字

Абетка 仮名

• Хіраґана 平仮名
• Катакана 片仮名
• Манйоґана 万葉仮名
• Хентайґана 変体仮名
• Дзіндай модзі

Використання

• Фуріґана 振り仮名
• Окуріґана 送り仮名

Латиниця • Кирилиця

Кирилізація японської мови — запис кирилицею фонем або знаків письма японської мови. Поділяється на транскрипцію (передачу звуків) та транслітерацію (передачу знаків письма).

Системи

Радянські

Поліванов

Система транслітерації Євгена Поліванова (1930) для російської мови. Розроблена 1917 року, переглянута 1930 року. Була офіційною в академічних виданнях СРСР. Після розвалу СРСР залишалася найуживанішою системою в Росії. Перекладні варіанти використовувалися в академічних виданнях в Україні та Білорусі.

あ / ア   а	い / イ   и	う / ウ   у	え / エ   э	お / オ   о
か / カ   ка	き / キ   ки	く / ク   ку	け / ケ   кэ	こ / コ   ко	きゃ / キャ   кя	きゅ / キュ   кю	きょ / キョ   кё
さ / サ   са	し / シ   си	す / ス   су	せ / セ   сэ	そ / ソ   со	しゃ / シャ   ся	しゅ / シュ   сю	しょ / ショ   сё
た / タ   та	ち / チ   ти	つ / ツ   цу	て / テ   тэ	と / ト   то	ちゃ / チャ   тя	ちゅ / チュ   тю	ちょ / チョ   тё
な / ナ   на	に / ニ   ни	ぬ / ヌ   ну	ね / ネ   нэ	の / ノ   но	にゃ / ニャ   ня	にゅ / ニュ   ню	にょ / ニョ   нё
は / ハ   ха	ひ / ヒ   хи	ふ / フ   фу	へ / ヘ   хэ	ほ / ホ   хо	ひゃ / ヒャ   хя	ひゅ / ヒュ   хю	ひょ / ヒョ   хё
ま / マ   ма	み / ミ   ми	む / ム   му	め / メ   мэ	も / モ   мо	みゃ / ミャ   мя	みゅ / ミュ   мю	みょ / ミョ   мё
や / ヤ   я		ゆ / ユ   ю		よ / ヨ   ё
ら / ラ   ра	り / リ   ри	る / ル   ру	れ / レ   рэ	ろ / ロ   ро	りゃ / リャ   ря	りゅ / リュ   рю	りょ / リョ   рё
わ / ワ   ва				を / ヲ   о
ん / ン   н
が / ガ   га	ぎ / ギ   ги	ぐ / グ   гу	げ / ゲ   гэ	ご / ゴ   го	ぎゃ / ギャ   гя	ぎゅ / ギュ   гю	ぎょ / ギョ   гё
ざ / ザ   дза	じ / ジ   дзи	ず / ズ   дзу	ぜ / ゼ   дзэ	ぞ / ゾ   дзо	じゃ / ジャ   дзя	じゅ / ジュ   дзю	じょ / ジョ   дзё
だ / ダ   да	ぢ / ヂ   дзи	づ / ヅ   дзу	で / デ   дэ	ど / ド   до	ぢゃ / ヂャ   дзя	ぢゅ / ヂュ   дзю	ぢょ / ヂョ   дзё
ば / バ   ба	び / ビ   би	ぶ / ブ   бу	べ / ベ   бэ	ぼ / ボ   бо	びゃ / ビャ   бя	びゅ / ビュ   бю	びょ / ビョ   бё
ぱ / パ   па	ぴ / ピ   пи	ぷ / プ   пу	ぺ / ペ   пэ	ぽ / ポ   по	ぴゃ / ピャ   пя	ぴゅ / ピュ   пю	ぴょ / ピョ   пё

1) は /ha/, へ /he/ записуються як ва, э, коли використовуються як граматичні частки (відмінкові суфікси):

母は国へ帰る хаха ва куни э каэру (матір повертається на вкраїну)

2) Після голосних い /і/ записується як й:

臭い ніой (запах)

3) Перед голосними знак ん /ɴ/ записується як нъ:

純一 Дзюнъити

真一 Синъити

4) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м:

本間 Хомма

5) Подвоєння приголосного звуку, що позначається маленьким っ записується подвоєнням наступної літери. Винятком є сполучення っつ, що записуєтеся як тцу:

一般 иппан (звичайний)

四つ ётцу (чотири)

6) Узвичаєні японські слова записуються без змін

東京 Токио (а не Токё)

横浜 Йокогама (а не Йокохама)

円 иена (а не эн)

寿司 суши (а не суси)

芸者 гейша (а не гэйся)

Українські

Бондаренко

Система транскрипції за Іваном Бондаренком (1997) для української мови. Розроблена на основі системи Поліванова. Використовувалася в центральних українських академічних виданнях з кінця 1990-х років. Єдиною відмінністю від українізованого перекладеного варіанту російської системи, що вживалася в часи УРСР, є використання лінери «ґ» замість «г».

あ / ア   а	い / イ   і	う / ウ   у	え / エ   е	お / オ   о
か / カ   ка	き / キ   кі	く / ク   ку	け / ケ   ке	こ / コ   ко	きゃ / キャ   кя	きゅ / キュ   кю	きょ / キョ   кьо
さ / サ   са	し / シ   сі	す / ス   су	せ / セ   се	そ / ソ   со	しゃ / シャ   ся	しゅ / シュ   сю	しょ / ショ   сьо
た / タ   та	ち / チ   ті	つ / ツ   цу	て / テ   те	と / ト   то	ちゃ / チャ   тя	ちゅ / チュ   тю	ちょ / チョ   тьо
な / ナ   на	に / ニ   ні	ぬ / ヌ   ну	ね / ネ   не	の / ノ   но	にゃ / ニャ   ня	にゅ / ニュ   ню	にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха	ひ / ヒ   хі	ふ / フ   фу	へ / ヘ   хе	ほ / ホ   хо	ひゃ / ヒャ   хя	ひゅ / ヒュ   хю	ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма	み / ミ   мі	む / ム   му	め / メ   ме	も / モ   мо	みゃ / ミャ   мя	みゅ / ミュ   мю	みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я		ゆ / ユ   ю		よ / ヨ   ьо
ら / ラ   ра	り / リ   рі	る / ル   ру	れ / レ   ре	ろ / ロ   ро	りゃ / リャ   ря	りゅ / リュ   рю	りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва				を / ヲ   о
ん / ン   н
が / ガ   ґа	ぎ / ギ   ґі	ぐ / グ   ґу	げ / ゲ   ґе	ご / ゴ   ґо	ぎゃ / ギャ   ґя	ぎゅ / ギュ   ґю	ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза	じ / ジ   дзі	ず / ズ   дзу	ぜ / ゼ   дзе	ぞ / ゾ   дзо	じゃ / ジャ   дзя	じゅ / ジュ   дзю	じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да	ぢ / ヂ   дзі	づ / ヅ   дзу	で / デ   де	ど / ド   до	ぢゃ / ヂャ   дзя	ぢゅ / ヂュ   дзю	ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба	び / ビ   бі	ぶ / ブ   бу	べ / ベ   бе	ぼ / ボ   бо	びゃ / ビャ   бя	びゅ / ビュ   бю	びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па	ぴ / ピ   пі	ぷ / プ   пу	ぺ / ペ   пе	ぽ / ポ   по	ぴゃ / ピャ   пя	ぴゅ / ピュ   пю	ぴょ / ピョ   пьо

Діброва-Одинець

Система транслітерації за Анатолія Діброви та Василя Одинця (1944) для української мови. Розроблена українськими емігрантами з Зеленого Клину в часи Другої світової війни за допомоги японських науковців. Використана при підготовці першого в історії японсько-українського словника. Через відсутність української японознавчої школи та ізоляцію українських емігрантів від українського науково-культурного життя в УРСР не прижилася в українських наукових колах.

あ / ア   а	い / イ   і	う / ウ   у	え / エ   е	お / オ   о
か / カ   ка	き / キ   кі	く / ク   ку	け / ケ   ке	こ / コ   ко	きゃ / キャ   кя	きゅ / キュ   кю	きょ / キョ   кьо
さ / サ   са	し / シ   ші	す / ス   су	せ / セ   се	そ / ソ   со	しゃ / シャ   шя	しゅ / シュ   шю	しょ / ショ   шо
た / タ   та	ち / チ   чі	つ / ツ   цу	て / テ   те	と / ト   то	ちゃ / チャ   чя	ちゅ / チュ   чю	ちょ / チョ   чо
な / ナ   на	に / ニ   ні	ぬ / ヌ   ну	ね / ネ   не	の / ノ   но	にゃ / ニャ   ня	にゅ / ニュ   ню	にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха	ひ / ヒ   хі	ふ / フ   фу	へ / ヘ   хе	ほ / ホ   хо	ひゃ / ヒャ   хя	ひゅ / ヒュ   хю	ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма	み / ミ   мі	む / ム   му	め / メ   ме	も / モ   мо	みゃ / ミャ   мя	みゅ / ミュ   мю	みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я		ゆ / ユ   ю		よ / ヨ   ьо
ら / ラ   ра	り / リ   рі	る / ル   ру	れ / レ   ре	ろ / ロ   ро	りゃ / リャ   ря	りゅ / リュ   рю	りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва				を / ヲ   о
ん / ン   н
が / ガ   ґа	ぎ / ギ   ґі	ぐ / グ   ґу	げ / ゲ   ґе	ご / ゴ   ґо	ぎゃ / ギャ   ґя	ぎゅ / ギュ   ґю	ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза	じ / ジ   дзі	ず / ズ   дзу	ぜ / ゼ   дзе	ぞ / ゾ   дзо	じゃ / ジャ   дзя	じゅ / ジュ   дзю	じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да	ぢ / ヂ   дзі	づ / ヅ   дзу	で / デ   де	ど / ド   до	ぢゃ / ヂャ   дзя	ぢゅ / ヂュ   дзю	ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба	び / ビ   бі	ぶ / ブ   бу	べ / ベ   бе	ぼ / ボ   бо	びゃ / ビャ   бя	びゅ / ビュ   бю	びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па	ぴ / ピ   пі	ぷ / プ   пу	ぺ / ペ   пе	ぽ / ポ   по	ぴゃ / ピャ   пя	ぴゅ / ピュ   пю	ぴょ / ピョ   пьо

1) Довгі голосні записуються подвоєнням голосної:

蝶 чоо (метелик)

2) Дифтонги あい /ai/, えい /ei/, おい /oi/ записуються як аі, еі, оі:

退去 таікьо (відступ)

徹底 теттеі (послідовність)

3) Подвоєння приголосного звуку через っ записується подвоєнням літери:

実地の дзіччі-но (практичний).

Федоришин

Система транскрипції за Мироном Федоришиним (1994) для української мови. Розроблена на основі системи Поліванова. Обмежено вживається в публікаціях Львівської політехніки. Головною особливістю є примат фонематичного принципу над фонетичним — наскрізна передача відмінних звуків [t͡ɕ] i [t͡s], що належать до фонеми /ts/, українським «ц»; передача відмінних звуків [ɕ] i [s], що належать до фонеми /s/, українським «с».

あ / ア   а	い / イ   і	う / ウ   у	え / エ   е	お / オ   о
か / カ   ка	き / キ   кі	く / ク   ку	け / ケ   ке	こ / コ   ко	きゃ / キャ   кя	きゅ / キュ   кю	きょ / キョ   кьо
さ / サ   са	し / シ   сі	す / ス   су	せ / セ   се	そ / ソ   со	しゃ / シャ   ся	しゅ / シュ   сю	しょ / ショ   сьо
た / タ   та	ち / チ   ці	つ / ツ   цу	て / テ   те	と / ト   то	ちゃ / チャ   ця	ちゅ / チュ   цю	ちょ / チョ   цьо
な / ナ   на	に / ニ   ні	ぬ / ヌ   ну	ね / ネ   не	の / ノ   но	にゃ / ニャ   ня	にゅ / ニュ   ню	にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха	ひ / ヒ   хі	ふ / フ   фу	へ / ヘ   хе	ほ / ホ   хо	ひゃ / ヒャ   хя	ひゅ / ヒュ   хю	ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма	み / ミ   мі	む / ム   му	め / メ   ме	も / モ   мо	みゃ / ミャ   мя	みゅ / ミュ   мю	みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я		ゆ / ユ   ю		よ / ヨ   ьо
ら / ラ   ра	り / リ   рі	る / ル   ру	れ / レ   ре	ろ / ロ   ро	りゃ / リャ   ря	りゅ / リュ   рю	りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва				を / ヲ   о
ん / ン   н
が / ガ   ґа	ぎ / ギ   ґі	ぐ / グ   ґу	げ / ゲ   ґе	ご / ゴ   ґо	ぎゃ / ギャ   ґя	ぎゅ / ギュ   ґю	ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза	じ / ジ   дзі	ず / ズ   дзу	ぜ / ゼ   дзе	ぞ / ゾ   дзо	じゃ / ジャ   дзя	じゅ / ジュ   дзю	じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да	ぢ / ヂ   дзі	づ / ヅ   дзу	で / デ   де	ど / ド   до	ぢゃ / ヂャ   дзя	ぢゅ / ヂュ   дзю	ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба	び / ビ   бі	ぶ / ブ   бу	べ / ベ   бе	ぼ / ボ   бо	びゃ / ビャ   бя	びゅ / ビュ   бю	びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па	ぴ / ピ   пі	ぷ / プ   пу	ぺ / ペ   пе	ぽ / ポ   по	ぴゃ / ピャ   пя	ぴゅ / ピュ   пю	ぴょ / ピョ   пьо

Японські

Накадзава

Система транслітерації Накадзави Хідехіко (2009) для української мови. Створена на основі синтезу систем Поліванова і Гепберна. За межами Японії не використовується.

あ / ア   а	い / イ   і	う / ウ   у	え / エ   е	お / オ   о
か / カ   ка	き / キ   кі	く / ク   ку	け / ケ   ке	こ / コ   ко	きゃ / キャ   кя	きゅ / キュ   кю	きょ / キョ   кьо
さ / サ   са	し / シ   ші	す / ス   су	せ / セ   се	そ / ソ   со	しゃ / シャ   шя	しゅ / シュ   шю	しょ / ショ   шьо
た / タ   та	ち / チ   чі	つ / ツ   цу	て / テ   те	と / ト   то	ちゃ / チャ   тя	ちゅ / チュ   тю	ちょ / チョ   тьо
な / ナ   на	に / ニ   ні	ぬ / ヌ   ну	ね / ネ   не	の / ノ   но	にゃ / ニャ   ня	にゅ / ニュ   ню	にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха	ひ / ヒ   хі	ふ / フ   фу	へ / ヘ   хе	ほ / ホ   хо	ひゃ / ヒャ   хя	ひゅ / ヒュ   хю	ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма	み / ミ   мі	む / ム   му	め / メ   ме	も / モ   мо	みゃ / ミャ   мя	みゅ / ミュ   мю	みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я		ゆ / ユ   ю		よ / ヨ   ьо
ら / ラ   ра	り / リ   рі	る / ル   ру	れ / レ   ре	ろ / ロ   ро	りゃ / リャ   ря	りゅ / リュ   рю	りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва				を / ヲ   о
ん / ン   н
が / ガ   ґа	ぎ / ギ   ґі	ぐ / グ   ґу	げ / ゲ   ґе	ご / ゴ   ґо	ぎゃ / ギャ   ґя	ぎゅ / ギュ   ґю	ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза	じ / ジ   дзі	ず / ズ   дзу	ぜ / ゼ   дзе	ぞ / ゾ   дзо	じゃ / ジャ   дзя	じゅ / ジュ   дзю	じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да	ぢ / ヂ   дзі	づ / ヅ   дзу	で / デ   де	ど / ド   до	ぢゃ / ヂャ   дзя	ぢゅ / ヂュ   дзю	ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба	び / ビ   бі	ぶ / ブ   бу	べ / ベ   бе	ぼ / ボ   бо	びゃ / ビャ   бя	びゅ / ビュ   бю	びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па	ぴ / ピ   пі	ぷ / プ   пу	ぺ / ペ   пе	ぽ / ポ   по	ぴゃ / ピャ   пя	ぴゅ / ピュ   пю	ぴょ / ピョ   пьо

1) Довгі голосні записуються одним голосним; при потребі — двома: 飯田　Іда (Ііда) 2) Дифтонги あい /ai/, えい /ei/, おい /oi/ записуються як ай, ей, ой: 愛子 Айко 栄一 Ейічі 3) Подвоєння приголосного звуку записується подвоєнням літери: 札幌 Саппоро 北海道 Хоккайдо

4)Перед я, і, ю, є ставиться апостроф, якщо вони стоять перед ん /ɴ/: 純一 Дзюн'ічі 真一 Шін'ічі 5) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м: 本間 Хомма 6) Узвичаєні японські слова записуються без змін 東京 Токіо (а не Токьо) 横浜 Йокогама (а не Йокохама)

Див. також

• Вікіпедія:Транслітерація японської мови українською абеткою

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.