Кісельов Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кісельов Ігор Олександрович
 Майор (посмертно)
Загальна інформація
Народження 7 червня 1988(1988-06-07)
Українська РСР Одеса
Смерть 30 червня 2014(2014-06-30) (26 років)
Україна Крива Лука, Донецька область
Поховання Другий християнський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Львівський ІСВ ім. гетьмана П. Сагайдачного (2009)
Військова служба
Роки служби 2006—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ГУР
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня

І́гор Олекса́ндрович Кісельо́в (7 червня 1988(19880607), м. Одеса, Українська РСР — 30 червня 2014, с. Крива Лука, Донецька область, Україна) — майор (посмертно) Збройних сил України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1988 року в Одесі. Після закінчення спеціалізованої школи № 117 вирішив продовжити сімейні традиції, ставши військовим.

2005 вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Після розформування закладу переведений у Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який закінчив 2009 року за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів».

Проходив службу на різних офіцерських посадах у ЗС України, зокрема, — командира взводу охорони в окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ, офіцера відділу та офіцера-співробітника військової частини А2245 (10-й окремий загін спецпризначення ГУР МОУ). Мешкав у місті Києві.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував спецзавдання на території проведення антитерористичної операції.

30 червня 2014, під час виконання бойового завдання, потрапив у засідку біля села Крива Лука Лиманського району Донецької області, смертельно поранений снайпером у груди.

Похований 3 липня на Другому християнському цвинтарі міста Одеса. Посмертно присвоєне військове звання майора.

Залишились мати, Гончарова Ірина Володимирівна, в Одесі та дружина у Києві.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» I ступеня (15 липня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[1]
  • В Одесі пров. 5-й Чапаєвський перейменовано на провулок Кисельова Ігоря .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]