Кіссе Антон Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіссе Антон Іванович
Kisse.jpg
Прапор
Депутат Верховної Ради України VII скликання
з 12 грудня 2012 року
Прапор
Депутат Верховної Ради України IV скликання
червень 2004 року — березень 2006 року
Прапор
Депутат Одеської обласної ради
2007 рік — 2012 рік
Прапор
Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації
2003 рік — 2004 рік
Прапор
Депутат Одеської міської ради
1998 рік — 2004 рік
 
Партія: безпартійний
Освіта: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Національний університет «Одеська юридична академія»

Віросповідання: православний
Народження: 10 жовтня 1958(1958-10-10) (55 років)
с. Євгенівка Тарутинського району, Одеська область, УРСР, СРСР
 
Сайт: http://antonkisse.com
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Анто́н Іва́нович Кіссе́ (* 10 жовтня 1958 року, с. Євгенівка Тарутинського району) — український політик, депутат Верховної Ради України, Президент Асоціації болгар України, громадський діяч. Дочка Анастасія — громадянка Болгарії.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом поляків. Цю заяву перший Президент України Леонід Кравчук назвав такою, що може бути прирівняна до національної зради[1].

Освіта і наукова діяльність[ред.ред. код]

За національністю — болгарин. Перші 8 класів школи Антон Кіссе закінчив у рідному селі Євгенівка Тарутинського району Одеської області, потім навчався в Бородінській середній школі.

Пройшов термінову службу в рядах Радянської Армії, після чого поступив до Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського на спеціальність викладача фізичного виховання. ВНЗ закінчив у 1983 році.

У 1997 році отримав другу вищу освіту в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова за спеціальністю «правознавство», а в 1999 році закінчив Одеську державну юридичну академію за спеціальністю «державне управління».

У 2000 році став кандидатом педагогічних наук, в 2007 році захистив докторську дисертацію в області політичних наук [1].

Кар'єра[ред.ред. код]

Свою трудову діяльність Антон Кіссе почав ще після закінчення школи в селі Євгенівка, де працював трактористом у радгоспі «Батьківщина».

Отримавши першу вищу освіту, майбутній політик влаштувався працювати за фахом. З 1983 по 1986 р. він працював педагогом-організатором ЖЕУ-74 Іллічівського району Одеси, потім з 1986 по 1994 р. був головою комітетів зі спорту і справ молоді Іллічівського району Одеси.

У 1994 році став заступником голови Іллічівського райвиконкому, пропрацювавши на цій посаді до 1996 р., а в 1998 р. отримав пост голови Іллічівської районної адміністрації Одеської міської ради.

У 2003 році отримав посаду заступника голови обласної державної адміністрації, на якій пропрацював до обрання народним депутатом України в 2004 році [2].

З 2007 року до теперішнього часу є професором кафедри політичних наук Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, а також доцентом кафедри теорії і історії держави та права Одеського національного морського університету. За цей період став автором і співавтором ряду наукових монографій і публікацій [3].

Політична діяльність[ред.ред. код]

З 1990 по 1998 р. Антон Кіссе обирався депутатом Одеської обласної ради, з 1998 по 2004 р. — депутатом Одеської міської ради.

У 2002 році вперше взяв участь у виборах до Верховної ради по округу № 141, але не зміг перемогти. Проте в 2004 на довиборах по округу № 136 в Одесі став народним депутатом України IV скликання[4]. Його каденція продовжилася до 2006 року. За цей час нардеп став керівником депутатської фракції партії «Відродження», членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, взяв участь у підготовці 18 законопроектів, ініціював 25 депутатських запитів Верховної Ради із соціально-економічних проблем області.

З жовтня 2007 до листопада 2012 р. знову був депутатом Одеської обласної ради. Працював у Комісії з питань культури, туризму, духовності і міжнаціональних відносин, увійшов до складу фракції депутатів від Партії регіонів.

12 грудня 2012 р. знову став народним депутатом України, цього разу у Верховній Раді VII скликання, перемігши на виборах в окрузі № 142 з центром в Арцизі. Цю посаду обіймає й понині.

У статусі народного депутата Антон Кіссе також є секретарем Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України із питань приватизації, членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, співголовою групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Болгарія, членом груп з міжпарламентських зв'язків з Молдовою, Туреччиною, Вірменією, Грузією, Ізраїлем, Білоруссю, Південною Кореєю, Польщею.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Антон Кіссе є Президентом Асоціації болгар України, Президентом Асоціації спортивної боротьби Одеської області, заступником голови Ради національних товариств України при Президенті України, а також учасником інших громадських організацій.

Займається розвитком спорту в Бессарабії. За підтримки депутата відбувся ряд регіональних футбольних турнірів: Кубок українських сіл[2], Кубок молдавських сіл[3] та ін. В 2012 році організував творчий конкурс-фестиваль «Феєрія талантів Бесарабії»[4]. Виступає ініціатором створення пам'ятників предкам-ополченцям у Болграді[5], покровителю бесарабських переселенців генералу І. М. Інзову в Новій Іванівці[6] і Тарутиному[7], святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію в Одесі, героям національно-визвольного руху в Києві, Одесі, Арцизі, Бердянську та Вільшанці, воїнам-інтернаціоналістам в Арцизі.

Автор книги «Відродження болгар України». Також до друку готується нова книга, присвячена історії народів і національностей, що населяють українську Бесарабію [5].

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (30 листопада 2013) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[8]

За свою громадську, політичну і наукову роботу Антон Кіссе нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, знаком «Відмінник освіти України», Відзнакою Госкомнацміграції, Орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня, орденом Республіки Болгарія «Мадарскі коннік», Почесною відзнакою Президента Республіки Болгарія [6].

Сім'я[ред.ред. код]

Антон Кіссе одружений, разом з дружиною Галиною Анатоліївною виховує двох синів і дочку. Старший син Геннадій працює за фахом. Середній син Максим у 2012 році закінчив Одеський національний економічний університет. 17-річна дочка Анастасія — член олімпійської збірної Республіки Болгарія з художньої гімнастики.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]