Кіста яєчника

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіста
Benign Ovarian Cyst.jpg
На знімку зображений макропрепарат кісти яєчника
МКХ-10 N83.0-N83.2
MedlinePlus 003240
MeSH D003560
Мікрофотознімок. Гістологічна картина папілярної цистаденоми яєчника. Фарбування гематоксиліном-еозином.

Кіста яєчника — кіста, порожнина в яєчнику жінки, наповнена рідким вмістом. Виникає в результаті затримки і підвищеної секреції рідини. Найчастіше кісти формуються в самому яєчнику (кіста жовтого тіла, фолікулярна кіста), рідше в придатку, розташованому над яєчником (параоваріальні кісти). Стінка кісти утворюється з перерозтягнутої оболонки фолікула або жовтого тіла, а не з новоствореної тканини, тому кіста не вважається дійсною пухлиною. Кісти не мають здатність до злоякісного переродження, частіше зустрічаються у молодих жінок.[1]

Фолікулярна кіста яєчника[ред.ред. код]

Фолікулярна кіста яєчника — це однокамерні тонкостінні утоврення еластичної консистенції з прозорим вмістом, який утворюється в результаті накопичення рідини в фолікулі. Може виникати в будь-якому віці, частіше внаслідок перенесеного запального процесу. Кіста зазвичай буває невеликих розмірів, зростає в бік черевної порожнини.

Клініка[ред.ред. код]

Невеликі кісти протікають безсимптомно, і виявляються випадково при гінекологічному огляді, ультразвуковому дослідження або при виникнення ускладнень. Іноді може турбувати незначний тупий біль внизу живота. Найчастіше єдиним проявом фолікулярної кісти яєчника є порушення менструального циклу: гіперполіменорея (рясні і тривалі місячні) або маткові кровотечі.

У деяких випадках можливий розвиток таких ускладнень, як перекрут ніжки кісти, розрив капсули кісти, і тоді розвивається картина «гострого живота».

При піхвовому дослідженні кіста визначається збоку або спереду матки, вона еластичної консистенції, чутлива при пальпації, її діаметр не перевищує 10 см. Нерідко супроводжується запальним процесом в області придатків матки.

Лікування[ред.ред. код]

Після виявлення фолікулярної кісти за жінкою спостерігають протягом 2-3 менструальних циклів, при необхідності призначається протизапальне лікування. При неефективності консервативного лікування показано оперативне — енуклеація кісти і частини яєчника (цистектомія і резекція яєчника).

Кіста жовтого тіла[ред.ред. код]

Дана патологія зустрічається значно рідше на відміну від фолікулярної. Розвиток кіст жовтого тіла пов'язано з тим, що після овуляції порожнину фолікула не спадає і не заповнюється цілком клітинами жовтого тіла, як це буває в нормі, а залишається існувати і розтягується і заповнюється рідиною жовтого кольору, іноді з домішкою крові. Стінки кісти товсті, частіше розвивається тільки з одного боку. Кіста жовтого тіла рідко перевищує 3-4 см в діаметрі. Зустрічається у жінок у віці від 16 до 55 років.

Клінічні прояви[ред.ред. код]

Скарг хворі зазвичай не пред'являють, і кіста виявляється випадково при гінекологічному огляді. При супутньому запальному процесі в придатках матки можуть турбувати болі внизу живота. Можливий розвиток ускладнення — крововилив у порожнину кісти. Кіста жовтого тіла прощупується збоку від матки, має гладку поверхню і еластичну консистенцію. Нерідко виникає під час вагітності, а після її переривання самостійно розсмоктується.

Лікування[ред.ред. код]

При підозра на кісту жовтого тіла також не поспішають з оперативним лікуванням, жінка знаходиться під спостереженням протягом 2-3 менструальних циклів, оскільки кіста може самостійно розсмоктатися. Якщо цього не відбулося, і є тенденція до збільшення кісти, то рекомендується хірургічне видалення кісти з частиною яєчника.

Параоваріальна кіста[ред.ред. код]

Це порожнинне однокамерне утворення, яке формується з розташованого над яєчником придатка. Виникає в основному у жінок у віці 20-40 років. Кіста має округлу або овальну форму, гладку поверхню, наповнена прозорим рідким вмістом. Ці кісти можуть бути як маленькі, так і гігантські, вагою до 30 кг, найбільш часто вони мають розмір 8-10 см. Стінка кісти тонка і прозора, містить дрібні кровоносні судини. Яєчник в патологічний процес, як правило, не залучається.

Клінічні прояви[ред.ред. код]

При невеликих розмірах параоваріальні кісти жінку може практично нічого не турбувати, менструальна функція не порушується. При значних розмірах кісти з'являються скарги на болі внизу живота, і симптоми, пов'язані із здавленням сусідніх органів. Можуть турбувати часті позиви до сечовипускання при здавлення сечового міхура. Можливий розвиток грізного ускладнення — перекрута ніжки кісти, при якому розвивається картина «гострого живота». З метою діагностики кісти проводиться ультразвукове дослідження.

Лікування[ред.ред. код]

В більшості випадків оперативне — видалення кісти, по можливості зі збереженням яєчника.

Можливі ускладнення кіст яєчника[ред.ред. код]

Апоплексія[ред.ред. код]

Апоплексія або перекрут ніжки кісти призводить до порушення кровопостачання кісти, внаслідок чого розвивається її некроз і запалення очеревини (перитоніт), що супроводжується різкими болями внизу живота, підвищенням температури тіла, нудотою, блювотою, появою симптомів подразнення очеревини. У цьому випадку необхідна термінова операція.

Нагноєння кісти[ред.ред. код]

Перебігає з високою температурою, болями в животі, також необхідна термінова операція.

Розрив капсули кісти[ред.ред. код]

Виникає рідко, проявляється гострими різкими болями в животі, внутрішньою кровотечею, шоком. Лікування — екстрена операція.

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Ovarian Cysts Causes, Symptoms, Diagnosis, and Treatment». eMedicineHealth.com. Архів оригіналу за 2013-07-15.