Кістякове дерево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Граф з мінімальним каркасним деревом.

Кістякове дерево зв'язаного неорієнтованого графа — ациклічний зв'язний підграф цього графа, який містить всі його вершини[1]. Неформально кажучи, кістякове дерево складається з деякої підмножини ребер графа, таких, що рухаючись цими ребрами можна з будь-якої вершини графа потрапити до будь-якої іншої.
Кістякове дерево також називають каркасним деревом[1], покриваючим деревом[Джерело?], кістяком або каркасом графа[2].

Властивості[ред.ред. код]

Будь-яке каркасне дерево у графі з n вершинами містить рівно n — 1 ребер. Кількість кістякових дерев у повному графі з n вершинами подається відомою формулою Келі: \!\!\!\!n^{n-2}

У загальному випадку, кількість кістякових дерев у довільному графі може бути обчислено за допомогою так званої матричної теореми про дерева[Джерело?].

Каркасне дерево може бути побудовано майже будь-яким алгоритмом обходу графа, наприклад пошуком у глибину або у ширину. Воно складається з усіх пар ребер (u, v), таких, що алгоритм, переглядаючи вершину u виявляє в її списку суміжності нову, невиявлену раніше вершину v. Кістякове дерево, побудоване обходом графа починаючи з вершини s за алгоритмом Дейкстри, має властивість, що найкоротший шлях у графі з вершини s до будь-якої іншої вершини — це шлях з s до цієї вершини в побудованому дереві.

Існує кілька паралельних і розподілених алгоритмів пошуку каркасного дерева. Як практичний приклад розподіленого алгоритму можна навести протокол STP.

Якщо кожному ребру графа присвоєно вагу, то пошук оптимального каркасного дерева, яке мінімізує суму ваги його ребер здійснюють численні алгоритми пошуку мінімального каркасного дерева.
Задача про пошук кістяка, в якому ступінь кожної вершини не перевищує деякої наперед заданої константи k, є NP-повною.

Узагальнення[ред.ред. код]

Поняття кістяковий ліс неоднозначне, під ним можуть розуміти один з наступних підграфів:

  • Будь-який ациклічний підграф, до якого входять всі вершини графа, але він не є зв'язним[Джерело?];
  • У незв'язному графі — підграф, що складається з об'єднання каркасних дерев для кожної його компоненти зв'язності[1].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в Р.М. Трохимчук Теорія графів. — Навчальний посібник для студентів факультету кібернетики. — К: РВЦ «Київський університет», 1998. — С. 24. — ISBN 966-594-043-0.
  2. Ю. Нікольский, В. Пасічник, Ю. Щербина Дискретна математика. — К: BHV, 2007. — С. 368. — ISBN 978-966-552-201-0.