Кістяківська Віра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віра Кістяківська
Кістяківська у 1981 році
Кістяківська у 1981 році
Кістяківська у 1981 році
Народилася 9 вересня 1928(1928-09-09)[1]
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США
Померла 11 грудня 2021(2021-12-11)[2] (93 роки)
Провіденс, США
Країна  США
Діяльність фізик
Alma mater Коледж Маунт-Голіок
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Ґленн Теодор Сіборґ
Батько Кістяківський Георгій Богданович

CMNS: Кістяківська Віра у Вікісховищі

Ві́ра Кістякі́вська (англ. Vera Kistiakowsky; 1928, США11 грудня 2021) — американська науковиця українського походження, вчена-фізик, член Американського фізичного товариства та Американської асоціації сприяння розвитку науки. Професор-емерит фізичного факультету в Массачусетському технологічному інституті та Лабораторії ядерних наук та є активісткою залучення жінок в науці.[3] Кістяківська - фахівець з експериментальної фізики частинок та спостережної астрофізики. Вона була першою жінкою, яку призначили професоркою фізики МТІ.[4]

Родина й освіта[ред. | ред. код]

Кістяківська народилася в Принстоні, штат Нью-Джерсі, у 1928 році. Вона є дочкою хіміка-фізика Георгія Кістяківського, який викладав у Гарварді та виконував обов'язки наукового радника президента Дуайта Д. Айзенхауера.[5] Її мати, Гільдегард Мабіус, шведка за походженням, була дочкою лютеранського пастора, і вона пішла до школи в Берліні, щоб отримати доктора медичних наук. Однак вона ніколи не стала лікарем, натомість працювала техніком і підтримувала медичні підрозділи на передовій Першої світової війни.[6] На раннє навчання Кістяківської сильно вплинув її батько. Він уклав спеціальні домовленості, щоб вона могла проводити літо в Лос-Аламосі з ним, де він працював над Мангеттенським проектом. Віра закінчила школу у Массачусетсі, перевівшись згодом до Пітсбурга. Згодом відвідувала коледж Маунт Голідок і закінчила його у 1948 році.

Здобула степінь доктора хімічних наук в Каліфорнійському університеті в Берклі в 1952 році. Вона вийшла заміж за Герхарда (Джеррі) Еміля Фішера, однокурсника Каліфорнійського університету в Берклі, в 1951 році, і має трьох дітей.[7]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Професійна кар'єра Кістяковськівської розпочалася в галузі ядерної хімії, згодом перейшла до ядерної фізики, а потім фізики частинок і, нарешті, астрофізики.[7] Вона мала докторантуру, працюючи в експериментальній ядерній фізиці разом з Луїсом Вольтером Альваресом.[4] Вона працювала в Колумбійському університеті в 1954–1959 роках, спочатку науковим співробітником з хімії, асистентом хіміка-атомника; потім вона знайшла підтримку, щоб стати науковим співробітником на кафедрі фізики, який допомагаючи там Ву Цзяньсюн.[4] Кістяківська та її родина переїхали до Кембриджу, штат Массачусетс, коли її чоловік влаштувався на роботу там. Потім вона недовго працювала в університеті Брандейса доцентом до початку роботи в Массачусетському технологічному інституті в 1963 році.[6] У МІТ вона почала свою кар'єру співробітником лабораторії ядерних наук МІТ, де вона працювала з 1963 по 1969 рік. Вона була старшим науковим співробітником кафедри фізики MIT з 1969 по 1971 рік.

У 1972 році вона була першою жінкою, призначеною професором фізики MIT. Вела дослідження в галузі експериментальної ядерної фізики, експериментальної фізики високих енергій та астрофізики. Автор понад ста наукових праць.

Брала участь у проектуванні та спорудженні нового детектора елементарних частинок для Стенфордського лінійного прискорювача.[8]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 1969 році вона була співзасновницею Бостонської групи «Жінки в науці та техніці» (WISE), яка є попередником Бостонської Асоціації жінок в науці (AWIS). Кістяківська обіймала посаду голови або члена численних комітетів та груп MIT, що стосуються жінок в MIT включаючи Форум жінок, та Спеціального комітету з питань ролі жінок в MIT. У 1971 р. Вона заснувала Комітет Американського фізичного товариства (APS) з питань статусу жінок у фізиці, отримавти грант від Sloan Foundation в розмірі 10 000 доларів США для підготовки анкет щодо умов праці жінок. Комітет також створив реєстр жінок-фізиків, "щоб протистояти твердженням, щодо відсутності кваліфікованих працівників". Звіту комітету переконав APS створити Комітет зі статусу жінок у фізиці у 1972 році, який працює і сьогодні.[9]

Брала також участь в Національній конференції науково-дослідної ради щодо жінок у науці та техніці та була членом Асоціації жінок у науці, жінок у науці та техніці. Обиралась до Ради Американської асоціації розвитку науки (1987–1989).

Також є противницею гонки озброєнь. Виступала проти стратегічних оборонних ініціатив президента Р. Рейґана.[8]

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Kistiakowsky, Vera (1979-4). Women in Physics and Astronomy. Annals of the New York Academy of Sciences (en) 323 (1 Expanding the). с. 35–47. ISSN 0077-8923. doi:10.1111/j.1749-6632.1979.tb16839.x.
  • Kistiakowsky, Vera. One way is down:a book about gravity. Boston : Little, Brown, ©1967.
  • Kistiakowsky, Vera. A study of the isotopes of promethium. Berkeley, Ca. : [Lawrence] Radiation Laboratory. ; Oak Ridge, Tn. : Technical Information Service, 1952. Thesis (Ph. D. in Chemistry)--University of California, Jan. 1952.
  • Kistiakowsky, Vera. The decay of Pm¹⁵⁰. Berkeley, Ca. : [Lawrence] Radiation Laboratory, 1954.
  • Kistiakowsky, Vera. Women in engineering, medicine and science: a demographic paper prepared for the Conference on Women in Science and Engineering, National Research Council, June 11-12, 1973
  • Kistiakowsky, Vera. Women Doctoral Scientists in the United States (1973)
  • Kistiakowsky, Vera. An Outlook Book about Atomic Energy... Illustrated by Jerry Robinson. Edinburgh: Oliver & Boyd, 1963
  • Kistiakowsky, Vera. Women in Physics and Astronomy
  • Kistiakowsky, Vera. Radiochemistry and the nuclear counter by Vera Kistiakowsky. 1948

Література[ред. | ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. https://www.tributearchive.com/obituaries/23370090/vera-kistiakowsky
  3. Vera Kistiakowsky. Mount Holyoke College (англ.). 8 червня 2012. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  4. а б в Cambridge Women's Heritage Project Database, K. www2.cambridgema.gov. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
  5. Vera Kistiakowsky. Atomic Heritage Foundation (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  6. а б Vera Kistiakowsky's Interview. www.manhattanprojectvoices.org (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
  7. а б Oakes, Elizabeth H., 1964- (2007). Encyclopedia of world scientists (вид. Rev. ed). New York: Facts on File. ISBN 9781438118826. OCLC 466364697.
  8. а б Кістяківська Віра - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 жовтня 2019.
  9. SM ’15, Anna Nowogrodzki. How the Women’s Movement Affected Physics. MIT Technology Review (амер.). Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 6 жовтня 2019.