Кіцмань
| Кіцмань | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Мерія міста | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Чернівецька область | ||||
| Район/міськрада | Кіцманський район | ||||
| Код КОАТУУ | 7322510100 | ||||
| Засноване | 15 століття[Джерело?] | ||||
| Перша згадка | 1413 | ||||
| Населення | ▼6995 (01.01.2011)[1] | ||||
| Поштові індекси | 59300-06 | ||||
| Координати | |||||
| День міста | 12 липня | ||||
| Відстань | |||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 26 км | ||||
| - автошляхами | 22 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 57 | ||||
| Міський голова | Булега Сергій Борисович | ||||
Кі́цмань — місто на Буковині, районний центр Кіцманьського району Чернівецької області. Розміщений на берегах річки Совиці — притоки Прута. Через місто проходить автомагістраль Чернівці — Тернопіль і залізниця.
Зміст |
[ред.] Історія
Найдавніша письмова згадка про Кіцмань датується 1413 роком. Розвитку населеного пункту сприяло те, що він стояв на перехресті доріг, які з'єднували долину Дністра і Прута.
В епоху середньовіччя Кіцмань належав єпископу та іншим крупним феодалам. В 1798 він стає містом, а з часом - центром повіту. В другій половині 18 століття в місті стали розвиватися торгівля, ремесло.
Жителі Кіцмані брали активну участь в антифеодальній боротьбі. В 1848 році в місті розповсюджувались листівки, заклики Віденського комітету демократичних союзів до сільського населення Австрії «До зброї, жителі сіл!». Під впливом революційних подій в Росії 29 листопада 1905 року в Кіцмані відбулось народне віче, на якому трудящі вимагали загального виборчого права. В роки Першої світової війни , в кінці березня 1917 солдати створили Раду солдатських депутатів.
Після провалу наступу на фронті, організованого Тимчасовим урядом, Кіцмань в 1917 році захопили австро-німецькі війська, а в листопаді 1918 року - королівська Румунія.
[ред.] Видатні особистості
У Кіцмані 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк — український поет і композитор. Один із основоположників української естрадної музики. Його батько, Івасюк Михайло Григорович, український письменник, довгий час працював вчителем в місцевій середній школі. За його ініціативи і сприяння в місті відкрилась музична школа, що нині носить ім'я його сина.
Через 30 років після Володимира Івасюка, в тому самому будинку, народилась відома українська співачка Ані Лорак (Кароліна Куєк).
- Жуковський Іван Євгенович — український архітектор, диригент.
- Ребет Дарія — політична і громадська діячка, публіцист.
Про уродженців міста можна більше дізнатися в місцевому історичному музеї.
Тут запропонований конспект книги "Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік. Львів.". Є окремий розділ - "Видатні особистості, які закінчили Кіцманську школу".(дані на 1888 рік)
[ред.] Легенда
Чотириста п'ятдесят літ тому назад на північно-східній частині теперішнього Кіцманя знаходилося велике поселення, яке мало назву Сегот. У ті часи відбувалися жорстокі бої з турками і татарами. Турки були розгромлені і втікали. Рятуючись від ворогів, натрапили на це поселення. Вони хотіли залишити після себе голу землю і тому нищили все на своєму шляху. Село спалили, а чоловіків, які мужньо захищались перерізали. Решта населення, здебільшого жінки, котрим вдалося залишитися живими, заховалися у лісі, який знаходився на місці, де тепер сучасне містечко Кіцмань. Турки знайшли це нове поселення. Один турок зайшов до жінки, яка на ім'я Кіца. Йому захотілося соленого огірка. Але хоробра жінка лише вказала на бочку і сказала: - Візьми собі самий, коли так хочеться. У бочці огірків мало, лише на самому дні є декілька. Він нагнувся до бочки, а Кіца тим часом схопила його за ноги і почала топити в бочці. Турок довго кричав: - Кіца мань! Від тоді це мальовниче містечко зветься Кіцманем. [2]
Історики гадають, що назва «Кіцмань» походить від Буковинського слова «коц» килимок, бо тут жили майстри килимарства. Також припущення, що поселення дістало свою назву від чоловічого імені Козьма. Є версія про Кіцмань від фамілії Кошман (Kotzmen) про чоловіка який виробляв з лози(верби) кошики.[3]
[ред.] Примітки
[ред.] Література
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 263.
[ред.] Посилання
- Облікова картка на офіційному сайті Верховної ради
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Сайт про Кіцмань "Старе місто"
- Замки та храми України. Кіцмань
- Андрій Бондаренко. Кіцмань
- Кіцмань на веб-проект «Україна Інкоґніта»
- Стаття Kocman у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IV (Kęs — Kutno) з 1883 року (пол.)
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Кіцмань | |
| Смт: | Лужани · Неполоківці | |
| Села: | Берегомет · Біла · Борівці · Брусенки · Брусниця · Бурдей · Валява · Верхні Станівці · Виноград · Витилівка · Гаврилівці · Глиниця · Давидівці · Діброва · Драчинці · Дубівці · Зеленів · Іванківці · Кальнівці · Киселів · Кліводин · Клокічка · Коростувата · Лашківка · Малятинці · Мамаївці · Нижні Станівці · Новий Киселів · Нові Драчинці · Оршівці · Остра · Ошихліби · П'ядиківці · Реваківці · Ревне · Ставчани · Стрілецький Кут · Суховерхів · Хлівище · Чортория · Шипинці · Шишківці · Южинець | |
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Вашківці · Вижниця · Герца · Заставна · Кіцмань · Новодністровськ · Новоселиця · Сокиряни · Сторожинець · Хотин · Чернівці | |
| Смт: | Берегомет · Глибока · Кельменці · Кострижівка · Красноїльськ · Лужани · Неполоківці · Путила | |