К12

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
К12
К12 (Пакистан)
К12
К12
Координати: 35°19′17″ пн. ш. 76°59′07″ сх. д. / 35.32139° пн. ш. 76.98528° сх. д. / 35.32139; 76.98528Координати: 35°19′17″ пн. ш. 76°59′07″ сх. д. / 35.32139° пн. ш. 76.98528° сх. д. / 35.32139; 76.98528
Висота 7428
Країна Пакистан Пакистан, Індія Індія
Система Каракорум
Сходження 1974 р., Шиніці Такагі, Цутомо Іто (Японія)

K12 (7428 м) — друга за величиною вершина хребта Салторо, Каракорум, в індійському районі Сіачен поблизу Лінії контролю з Пакистаном.
Це 61-ша за висотою вершина в світі. Назву вершині дано в XIX столітті при первинному дослідженні району. K12 розташована на північний захід від льодовика Сіачен, льодовик K12 починається на північно-східному схилі і живить Сіачен. На західних схилах починається система льодовика Білафонд, що живить річку Данза, а далі Інд. Через неврегульованість політичної ситуації та воєнного протистояння обох сторін, активність альпіністів невисока.
Перша спроба сходження на K12 була здійснена в 1960 р. незабаром після розвідки місцевості Еріком Шиптоном в 1957 р. Після невдалої спроби японців в 1971 р., Шініці Такагі та Цутомо Іто з іншої японської експедиції піднялися на вершину. Вони зірвалися на спуску і їх тіла досі не знайдені. Ще одна японська екпедіція добилася успіху в 1975 р. У 1984 р. індійські збройні сили блокували район вершини для виключення претензій Пакистану до немаркованої частини Лінії контролю. Дані про наступні спроби сходжень у Гімалайському журналі відсутні[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Wala Jerzy. Orographical Sketch Map of the Karakoram. — Swiss Foundation for Alpine Research, 1990.
  • Neate Jill. High Asia: an illustrated history of the 7,000 metre peaks. — The Mountaineers, 1989.