Лавришівський монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Праваслаўны крыж. Свято-Єлисевський Лавришевський чоловічий монастир
Свята-Елісееўскі Лаўрышаўскі мужчынскі манастыр
Розташування
Білорусь
п. Гнесічи, Щорсівська сільська рада, Новогрудський район, Гродненська область. Поштова адреса: в. Гнесічы, п/а Лаўрышава, Навагрудскі р-н, Гродзенская вобл., 231427.
Конфесія православ'я
Єпархія Новогрудська i Лідська єпархія, Білоруська православна церква, Московський патріархат
Тип монастиря Чоловічий монастир
Засновник Войшелк Міндовгович
Заснування біля 1250
Зруйнування 1530, 1915
Закритий 1530, 1836, 1915
Відбудови 17751780, 1912, 1993
Відомі насельники ігумен Єлисей, Лавриш, схиiгумен Серафим
Настоятель архієпископ Новогрудський і Лідський Гурій (Апалько) — з 2007
Головне св'ято день пам'яті преподобного Єлисея Лавришевського — 5 листопада
http://lavra.by/ (рос.)


Свято-Єлисевський Лавришевський чоловічий монастир (біл. Лаўрышаўскі манастыр) — один з найстарших православних монастирів Білорусі. Знаходиться справа від Німана, зліва — невелике село Гнесичі Новогрудського району (300 мешканців).

Історія[ред.ред. код]

Свято-Єлисевський Лавришевський чоловічий монастир заснований близько 1260 року, сином литовського князя Міндовга, Войшелком (чи Лаврентієм), можливо саме в честь свого засновника пізніше ця місцевість отримала цю назву (Лавришево).

Першим настоятелем монастиря був Єлисей. За переказами, він був убитий (23 жовтня/5 листопада) божевільним чинцем, який вилікувався від безумства доторкнувшись до нього під час вбивства. Єлисей був похований в монастирському храмі. Існує багато легенд ніби безліч людей зцілилось приклонившись перед його мощами.

Близько 1329 р. в монастирі було написано Лавришівське євангеліє. Із записів в цьому Євангелії відомо, що монастир називався «Пресвятої Богородиці Лаврившевський монастир». Відомо також, що на той час в ньому діяли храми Воскресіння та Різдва Пресвятої Богородиці. Також при монастирі діяли школа та бібліотека.

За переказами, у 1508 р. татарам підступившими до Новогрудка, здалося що на монастирському подвір'ї знаходиться велика кількість кавалерії, хоча там не було жодного вершника. Злякавшись, татари відступили. Начебто мощі Єлисея не допустили ворогів до монастиря, за це диво Єлисей у 1514 р. на соборі у Вільно був канонізований митрополитом Іосифом Солтаном.

У 1530 році татари розорили обитель, всіх ченців вбили. Перед руйнуванням мощі Єлисея та монастирські цінності були заховані. Згодом Неман змінив русло і монастир опинився на правому березі серед непрохідних боліт.

Монастирський комплекс було відбудовано в 1775–1780 р., але, за переказами, ніби вже на новому місці — в селі Лавришево. Він складався з дерев'яних будівель: житлового корпусу, церкви та дзвіниці, а також з невеликою кам'яною будівлею, де знаходилися бібліотека та склад.

У 1798 р. на монастирські кошти була побудована парафіальна Успенська церква. У 1824 р. в монастирі було 5 мешканців, бібліотека налічувала 500 томів. У 1836 р. монастир був закритий. Ікони Спасителя і Богородиці були перенесені в Деречінську церкву.

У 20 ст. завдяки Митрофану (Краснопільському) (пом. 1919) і графу Костянтину Апалінариєвичу Храбтовічу-Буценеву монастир був відновлений на старому місці. Митрофан (Краснопільський) ставши єпископом Мінським і Туровським, 14/27 липня здійснив чин освячення храму, збудованого на місці стародавнього Лаврешівського монастиря. Храм був освячений на честь пророка Єлисея. Крім побудованої церкви, відомий також проект храму-дзвіниці датований 1912 р. Був побудований житловий корпус і будинок для прочан. Але цей монастир проіснував недовго. У 1914 р. розпочалась 1-а світова війна.

В 1915 р. в результаті бойових дій згорів храм, а будівлі були зруйновані, ченці змушені були покинути обитель. З часом, місцевість, де стояв храм і монастирські будівлі стала заростати сосновим лісом і хтось, аби не забулось місце, посадив на ньому кущ бузку.

У 1993 р. архієпископ Білостоцький і Гданський Сава (Грицуняк) і єпископ Новогрудський і Лидський Костянтин (Гарана) здійснили освячення місця, де стояв монастирський храм. У 1997 р. почалося його будівництво. У 1998 р. було зроблено внутрішнє оздоблення і, на початку листопада 1998 р., єпископом Новогрудським і Лідським Гурієм (Апальков) храм був освячений на честь преподобного Єлисея Лаврішевского. З 2001 р. при храмі зареєстрована парафіальна громада — прихід преподобного Єлисея Лавришевського.

15 серпня 2007 р. — рішенням Священного Синоду Білоруської Православної Церкви прихід перетворений у Свято-Єлисевський Лавришевський чоловічий монастир.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]