Лавінія Фонтана
| Лавінія Фонтана | |
| Lavinia Fontana | |
 автопортрет за спінетом, Академія Св. Луки, Рим. |
|
| Ім'я при народженні | Lavinia Fontana |
|---|---|
| Дата народження | 1552 |
| Місце народження | Болонья |
| Дата смерті | 1614 |
| Місце смерті | Рим |
| Громадянство | Італія |
| Напрямок | маньєризм |
| Покровитель | папа римський Григорій ХІІІ |
| Вплив | Парміджаніно, майстри венеціанської школи |
| Твори | вівтарі, алегорії, портрети |
Лавінія Фонтана ( італ. Lavinia Fontana, 1552 - 1614 ) - італійська жінка-художниця, представниця стилю маньєризм. Створювала портрети, міфологічні і біблійні композиції.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Лавінія - донька художника Просперо Фонтана, народилась в місті Болонья. Значні мистецькі традиції міста і фах батька вплинули на вибір доньки, що теж зацікавилась малюванням. Захоплення живописом, що вважався досить престижним в колах тогочасного італійського суспільства, був настільки значним, що молода художниця наполегливо опанувала фах і стала популярною портретисткою в Болоньї. Живопис настільки цікавив майстриню, що нареченому, котрий зажадав узяти з нею шлюб, виставили умову - Лавінія продовжуватиме практику художника і в шлюбі. Чоловік ( Джованні Паоло Чаппі ) погодився і вже тоді, в добу значної підкореності жінок чоловічому шовінізму, узяв на себе частку домашніх справ.
В молоді роки майстриня створювала не тільки портрети, а й біблійні композиції, серед яких - « Поклоніння волхвів», « Христос і янголи з символами христових страстей», « Успіння Пресвятої Богородиці», « Христос садівник. Не торкайся мене.» Сучасники схвально сприйняли також релігійну композицію «Побиття камінням Святого Себастьяна», але на початку 19 століття релігійний образ був втрачений в наслідок пожежі.
Слава болонської майстрині дійшла і до папського Риму, адміністративно тісно пов'язаного з містом Болонья. Папа римський Григорій ХІІІ запросив художницю разом з родиною на працю у Рим. Художня манера майстрині, делікатна, з точним відтвореням деталей одягу, мережива, ювелірних прикрас - прийшлася до душі римським аристократичним родинам. Серед створених портретів - і портрет світського і духовного володаря Риму папи Григорія ХІІІ.
Художниця народила в шлюбі - одинадцять дітей, восьмеро з яких померли в дитинстві. Виснажена постами і пологами жінка відчувала втому і іпохондрію. Наприкінці життя її охопив жах і вона умовила чоловіка покинути світське життя, обидва пішли у монастир. В серпні 1614 року в монастирі вона і померла.
Творчий спадок [ред.]
До 20 століття дійшло більше ста картин майстрині, але тільки на тридцяти двох (32) знайдений підпис художниці. Вона виборола популярність і в Римі, а наближеність до двору папи римського сприяла її обранню в римську Академію Святого Луки.
Лавінія Фонтана одна з небагатьох жінок-художниць, на честь яких створено медаль ще за життя майстрині ( медальєр - Феліче Антоніо Казоні, 1611 рік.
Галерея [ред.]
-
« Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною», 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
-
« Дівчинка з аристократичної родини», приватн. збірка
-
« Портрет невідомого з окулярами», 1613
-
« Б'янка Капелло в чорвоному за спінетом»
Вибрані твори [ред.]
- « Автопортрет за спінетом», 1577, Академія Св. Луки, Рим.
- « Свята Родина зі святими», 1578, Веллслі колледж, Массачузетс, США.
- «Автопортрет», тондо, 1579, Уффіці, Флоренція.
- « Христос і янголи з символами христових страстей», 1576, Художній музей, Ель Пасо, Техас, США.
- « Папа римський Григорій ХІІІ»
- « Лікар Джироламо Меркуріале», Художній музей Волтерс, Балтимор, Мериленд.
- « Поклоніння волхвів»
- « Б'янка Капелло в чорвоному за спінетом»
- « Дівчинка з аристократичної родини», приватн. збірка
- « Юдиф з головою Олоферна», Колекція Чарторийських, Краків, Польща.
- «Юдиф з відрубаною головою Олоферна в наметі»
- « Христос садівник. Не торкайся мене.», 1581, Уффіці, Флоренція.
- « Невідома аристократка в червоному з білим песиком», Вашингтон
- « Невідома аристократка з білим песиком», Вашингтон
- « Успіння Пресвятої Богородиці», Болонья
- « Успіння Богородиці братів августинців», 1583
- « Груповий портрет невідомої італійської родини», Пінакотека Брера, Мілан
- «Портрет подружжя »( подвійний портрет ), Музей мистецтв Кливленд, Огайо, США
- « Портрет волохатої Антоніетти Гонзалес», 1595, музей замку Блуа.
- « Ізабелла Руїні з Амуром», Музей красних мистецтв, Руан
- « Б'янка Капелло в чорному»
- « Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною», 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
- « Смерть Св. Стефана», 1603, згоріла при пожежі
- « Одягання Минерви», 1613, галерея Боргезе,Рим
- « Портрет невідомого з окулярами», 1613, тондо
- « Портрет невідомого священика», тондо, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
Джерела [ред.]
- Ulrike Müller Hofstede: Lavinia Fontana (1552-1614). In: Dirk Heoges (Hrsg.): Frauen in der italienischen Renaissance. Lang, Frankfurt a. Main 1999, ISBN 3-631-34525-9, S. 163–177
- Caroline P. Murphy: Lavinia Fontana. A Painter and Her Patrons in Sixteenth-Century Bologna, Yale University Press, New Haven 2003. ISBN 0-300-09913-4
- Whitney Chadwick: Women, Art, and Society. Thames and Hudson, London, 1990
- Alberto Macchi, Carlo Dolci e il Cristo Ecce Homo, prefazione di Maurizio Marini, Colosseo Editore, Roma 2006 (Note)
Посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Лавінія Фонтана- Lavinia Fontana su Artcyclopedia.com
