Лагранж Жозеф-Луї
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Джузеппе Лодовіко Лагранжія | |
 |
|
| Народився | 25 січня 1736 Турін |
| Помер | 10 квітня 1813 Париж |
|---|---|
| Місце проживання | Турін, Берлін, Париж |
| Громадянство | італійське |
| Галузь наукових інтересів | математика,математична фізика |
| Заклад | Нормальна школа,Політехнічна школа |
| Відомі учні | |
| Відомий у зв'язку з: | варіаційним численням, аналітичною механікою |
Жозе́ф-Луї́ Лаґра́нж (іт. Giuseppe Lodovico Lagrangia; *25 січня 1736, Турін — †10 квітня 1813, Париж ) — італійський математик і фізик.
Зміст |
[ред.] Життєпис
Лагранж народився в Туріні й перші роки життя працював там. Уже в дев'ятнадцять років він запропонував у листі до Леонарда Ейлера метод невизначених множників, одразу ж завоювавши визнання в математичному світі.
Лагранж замінив Ейлера на посту президента Берлінської Академії, коли Ейлер від'їхав до Петербурга в 1767 р. На той час він уже мав славу першого математика Європи й прибув до Берліна на запрошення короля Прусії Фрідріха Великого. У Берліні Лагранж працював 20 років, і лише по смерті свого королівського покровителя прийняв запрошення французького короля й переїхав до Парижу. Там одразу ж побачила світ головна книга вченого — «Аналітична механіка», але незабаром розпочалася революція. Коли всіх іноземців виганяли з Парижу, для Лагранжа зробили виняток і навіть запросили його взяти участь в роботі Комітету Міри й Ваги. Лагранж був один із фундаторів знаменитих шкіл: Нормальної й Політехнічної. Був нагороджений Наполеоном орденом Почесного Легіону. Пізніше отримав також найвищу нагороду реставрованої монархії.
Похований у Пантеоні.
[ред.] Внесок
Лагранж працював у багатьох областях математики, розвинув нову галузь — варіаційне числення, зробив великий вклад в теорію диференційних рівнянь і методів апроксимації функцій.
Розроблений ним варіаційний метод знайшов застосування в механіці, яку Лагранж зумів сформулювати, виходячи із принципу найменшої дії.
Лагарнж пояснив, чому Місяць завжди повернутий до Землі однією стороною, зробив значний вклад у задачу трьох тіл небесної механіки, тощо.
[ред.] Твори
Лагранжу належать понад 100 математичних праць, багато з них були трактатами, й усі публікації відзначалися найвищою якістю. Але найвизначнішим твором Лагранжа стала «Аналітична механіка», надрукована в 1787 р. В цій роботі вчений узагальнив свої дослідження з класичної механіки й надав цій науці елегантної й довершеної форми.
