Ладан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ла́дан (грец. λάδανον) — висушений сік, смола, (камедь) багатьох рослин роду Boswellia — B. sacra, B. carterii й ін., родини бурзерові (Burseraceae), що зростають у східній Африці, у Ємені, у Сомалі.

Boswellia sacra — джерело ладану

Збір ладану[ред.ред. код]

У лютому або березні роблять на дереві надрізи, з яких смола безупинно випливає досить тривалий час, покриваючи собою весь стовбур дерева, поки нарешті рана не затягнеться соком, що висихає. Тоді збирають засохлу смолу з дерева і з землі, потім сировину розділяють на два сорти: добірний ладан — Olibanum electum і звичайний — Olibanum in sortis.

Добірний ладан представляє круглі або довгасті шматки, подібні до крапель (т.зв. «росний ладан»), ясно-жовті або рожевуваті, з восковим блиском; зверху вони звичайне покриті пилом від тертя між собою, мають приємний бальзамний запах і бальзамний же гіркий, гострий смак; при розтиранні перетворюється в порошок білого кольору .

Звичайний ладан це не такі чисті, більші та темніші шматки.

Властивості[ред.ред. код]

Ладан не розчинний цілком ні у воді, ні в спирті, ні в ефірі й ін.; при розтиранні з водою утворить емульсію, при нагріванні розм'якшується, не плавлячися і поширюючи при цьому сильний, приємний, солодкий бальзамічний запах, при подальшому нагріванні загоряється і горить кіптявим полум'ям.

Склад :

  • камедь, близько 30%;
  • смоли — 56%
  • ефірна олія, близько 8%, що кипить при 160—170 °C;
  • гіркі речовини, мінеральні та інші — кількість непостійна.

Історія[ред.ред. код]

Латинська назва Frankincense походить від слів «incense of Franks» — франкські пахощі, тому що в Європі він з'явився через посередників — франків. Інша його латинська назва — olibanum (зустрічається і російська транслітерація — олибан), походить з арабського al-lubán («молоко»), тому що з ран на стовбурі рослини виділяється сік молочного кольору . Вважають, що центром збору ладану в старовину був Оман.

Застосування[ред.ред. код]

Ладан — одні з найдавніших пахощів, у Біблії, золото, ладан і мірра описані, як дарунки волхвів Ісусу . Вживається ладан, головним чином, при релігійних обрядах. Християнство суттєво збільшило ринок ладану, хоча в сучасних ритуалах переважно використовують найрізноманітніші штучні замінники. Зауважимо, що в наш час у країнах СНД ладан використовується не дуже активно, а от у європейських країнах вже піднімалося питання про можливості накладення обмежень на відвідування дітьми релігійних церемоній з активним воскурінням пахощів через підозру на проканцерогенний ефект. Також використовується в парфумерії і аромотерапії (в основному у вигляді ефірної олії). Раніше ладан застосовувався в гомеопатії, медицині, при виготовленні деяких пластирів, зубних паст, еліксирів, курильних свіч і папірців, та інше.