Лада Лузіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лада Лузіна
Лада Лузіна на книжковій виставці, Київ, 2011
Ім'я при народженні Владислава Миколаївна Кучерова
Народилася 21 жовтня 1972(1972-10-21) (51 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, журналіст, театральний критик
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів російська
Нагороди
Золотий письменник України
Золотий письменник України
Сайт: luzina.kiev.ua
CMNS: Лада Лузіна у Вікісховищі

Ла́да Лу́зіна (справжнє ім'я Владисла́ва Микола́ївна Ку́черова; нар. 21 жовтня 1972(19721021), м. Київ) — українська російськомовна письменниця, журналістка, театральний критик. На питання про свою національність відповідає: «Киянка».[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 21 жовтня 1972 у Києві.

Батьки розлучилися, коли Владиславі було 4 роки.

У мене золота мама, вона ніколи мені нічого не нав'язувала і не забороняла. Пізніше я зрозуміла те, що усвідомлювала в дитинстві інтуїтивно: батько міг би мене зламати. Мама ж виростила мене абсолютно вільною. Саме завдяки її виховання в мені сформувався головний життєвий принцип: у світі немає нічого неможливого! Всі правила і закони ілюзорні.

— Лада Лузіна [2]

Прізвище її матері — Лузіна — із часом стала псевдонімом Влади.

Після восьмого класу мати відвела в училище — будівельне ПТУ № 18, по закінченню якого вона працювала на будівництві. Пізніше вступила на факультет театральної критики Київського театрального інституту, одночасно з чим її статті та вірші почали друкувати у різних виданнях.

Працюючи в газеті «Бульвар» (пізніше «Бульвар Гордона»), стала відома як найскандальніша журналістка України[джерело?]. Світ побачило «банне» інтерв'ю Миколи Мозгового, в якому він жорстоко громив колег — «зірок» української естради. Скандал цього разу вибухнув грандіозний — на всю Україну![3]

У 2002 році випустила свою першу книгу «Моя Лолита». Пізніше опублікувала книгу «Как я была скандальной журналисткой».

Письменниця видала два набори листівок. В набір «Волшебный мир ёлочных игрушек» (2019) увійшли 8 листівок (+обкладинка та одна додаткова листівка) з фотографіями з колекції ялинкових прикрас Лузіної. В набір «7 тайн украинской ведьмы» (2021) увійшли 6 листівок (+обкладинка) більшість з яких стилізовані під сторінки Книги Києвиць з циклу «Київські відьми». Був виданий «Чарівний календар Лади Лузіної» російською та українською мовами (2021-2024). В авторських календарях немає офіційних свят, а виділені ті дні, які вважалися чарівними в народних віруваннях і традиціях.

Водить авторські екскурсії по Києву.

Книги сповнені містичними елементами та історичними даними, вважаються одними з найкращих у фольклорному фентезі про Україну.

Зацікавлення[ред. | ред. код]

Багато років Лада Лузіна збирає власну колекцію ялинкових прикрас та листівок, серед яких є іграшки виробництва Німеччини, СРСР, України та багатьох інших країн різних часів. Мріє відкрити в Києві Музей Нового року.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2010 році увійшла до списку «Топ — 10 найуспішніших письменників України» за версією журналу «Главред», який оцінили загальний книжковий наклад письменниці проданий на території України починаючи з 1992 й по 2010 рік у близько 250 тисяч примірників.[4][5][6] У 2012 році увійшла до рейтинг Топ-30 найуспішніших письменників України за версією журналу "Фокус".[7][8] У 2012 році письменниця також увійшла до престижного списку «Золотих письменників України».[9]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

Ставлення до Росії[ред. | ред. код]

Вважає, що Україна, Білорусь та Росія всі разом походять від Київської Русі, називаючи Росію «дочкою України».[10]

Заперечення українофобії Булгакова[ред. | ред. код]

У своїх інтерв'ю неодноразово заявляла, що не вважає Михайла Булгакова українофобом.[11]

Позиція щодо української мови[ред. | ред. код]

Лузіна має суперечливий погляд на поширення української мови в Києві. Зокрема, вона вважає, що Київ не має бути виключно україномовним містом, бо, за її словами, Київ завжди був портовим містом і ніколи не був одномовним. Також Лузіна неодноразово заявляла, що не вважає, що їй коли-небудь удасться писати книги українською.[11]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Лада Лузина. Моя Лолита. — Харьков: Фолио, 2002. — 285 с. — ISBN 966-03-2200-3.
  • Лада Лузина. Я — ведьма!. — Харьков: Фолио, 2003. — 351 с. — ISBN 966-03-1978-9.
  • Лада Лузина. Мой труп. — Харьков: Фолио, 2009. — 320 с. — ISBN 978-966-03-4790-8.
  • Лада Лузина, Жадан С. В. Палата №7. — Харьков: Фолио, 2013. — 320 с. — ISBN 978-966-03-6387-8.

Цикл «Київські відьми»[ред. | ред. код]

  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Меч и Крест. — Харьков: Фолио, 2005. — 432 с. — ISBN 966-03-2848-6.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Выстрел в Опере. — Харьков: Фолио, 2007. — 480 с. — ISBN 978-966-03-3946-0, ISBN 978-966-03-4321-4.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Рецепт Мастера. Спасти Императора! В 2 книгах. Книга 1. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5720-4.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Рецепт Мастера. Спасти Императора! В 2 книгах. Книга 2. — Харьков: Фолио, 2011. — 144 с. — ISBN 978-966-03-5721-1.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Рецепт Мастера. Революция амазонок. В 2 книгах. Книга 1. — Харьков: Фолио, 2011. — 136 с. — ISBN 978-966-03-5778-5.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Рецепт Мастера. Революция амазонок. В 2 книгах. Книга 2. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5779-2.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Принцесса Греза. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5506-4.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Никола Мокрый. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5534-7.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Ангел Бездны. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5666-5.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Каменная гостья. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5669-6.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Ледяная царевна. — Харьков: Фолио, 2015. — 216 с. — ISBN 978-966-03-7079-1.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Тень Демона. — Харьков: Фолио, 2016. — 384 с. — ISBN 978-966-03-7393-8.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Джек-потрошитель с Крещатика (сборник «Ангел Бездны», «Тень Демона», «Пятый Провал»). — Харьков: Фолио, 2018. — 699 с. — ISBN 978-966-03-8375-3.
  • Лада Лузина. Киевские ведьмы. Бесы с Владимирской горки. — Харьков: Фолио, 2020. — 256 с. — ISBN 978-966-03-9077-5.

Книги про Київ[ред. | ред. код]

  • Лада Лузина. Киев волшебный. — Харьков: Фолио, 2016. — 64 с. — ISBN 978-966-03-7659-5.
  • Лада Лузина. Легенды Киева. — Харьков: Фолио, 2016. — 64 с. — ISBN 978-966-03-7657-1.
  • Лада Лузина. Чудеса Киева. — Харьков: Фолио, 2016. — 64 с. — ISBN 978-966-03-7658-8.
  • Лада Лузина. Невероятный Киев Лады Лузиной. — Киев: Скай Хорс, 2018. — 304 с. — ISBN 978-966-2536-35-5.

Книги з історії України[ред. | ред. код]

  • Лада Лузина. Волшебные традиции украинок. — Харьков: Фолио, 2018. — 64 с. — ISBN 978-966-03-8052-3.
  • Лада Лузина. Украинская ведьма. Кто она?. — Киев: Скай Хорс, 2022. — 336 с. — ISBN 978-966-2536-85-0.

Книги для дітей[ред. | ред. код]

  • Лада Лузина. Добрые сказки о ёлочных игрушках. — Харьков: Фолио, 2012. — 36 с. — ISBN 978-966-03-6159-1.
  • Лада Лузина. Сказка о лампочке. — Харьков: Фолио, 2013. — 10 с. — ISBN 978-966-03-6250-5.
  • Лада Лузина. Сказка о новогодней ёлке. — Харьков: Фолио, 2013. — 10 с. — ISBN 978-966-03-6251-2.

Збірки[ред. | ред. код]

  • Лада Лузина. Как я была скандальной журналисткой. — Харьков: Фолио, 2004. — 431 с. — ISBN 966-03-2615-7.
  • Лада Лузина. Звезды эстрады и кино в зеркале скандальной журналистики («Как я была скандальной журналисткой»). — Харьков: Фолио, 2004. — 431 с. — ISBN 966-03-2644-0.
  • Лада Лузина. Секс и город Киев. — Харьков: Фолио, 2004. — 318 с. — ISBN 966-03-2616-3.
  • Лада Лузина. Замуж в 30 лет!. — Харьков: Фолио, 2008. — 312 с. — ISBN 978-966-03-4130-2.
  • Лада Лузина. Я — лучшая! Пособие для начинающей эгоистки. — Харьков: Фолио, 2011. — 124 с. — ISBN 978-966-03-5797-6.
  • Лада Лузина. Мужчины, подруги и прочие стихийные бедствия. — Харьков: Фолио, 2011. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5796-9.
  • Лада Лузина. Хочу замуж, или Я не брошу курить ради тебя!. — Харьков: Фолио, 2012. — 128 с. — ISBN 978-966-03-5901-7.
  • Лада Лузина. Лада, не грусти, не надо! Пособие для начинающей эгоистки - 2. — Харьков: Фолио, 2012. — 128 с. — ISBN 978-966-03-6277-2.
  • Лада Лузина. Замуж после 30. Твое счастье вперед!. — Харьков: Фолио, 2012. — 124 с. — ISBN 978-966-03-6067-9.
  • Лада Лузина. 13 женских проблем и способов их решения. — Харьков: Фолио, 2012. — 124 с. — ISBN 978-966-03-5900-0.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Цикл «Київські відьми»
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Меч і Хрест. Переклад з російської: Віктор Бойко. — Харків: Фоліо, 2012. — 431 с. — ISBN 978-966-03-6088-4.
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Постріл в Опері. Переклад з російської: Тетяна Безматьєва. — Харків: Фоліо, 2013. — 439 с. — ISBN 978-966-03-6638-1.
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Принцеса Мрія. Переклад з російської: Тетяна Девяткіна. — Харків: Фоліо, 2012. — 119 с. — ISBN 978-966-03-5908-6.
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Микола Мокрий. Переклад з російської: Яків Житін. — Харків: Фоліо, 2012. — 119 с. — ISBN 978-966-03-5914-7.
Книги про Київ
  • Лада Лузіна. Неймовірний Київ. Диявол на пенсії. Переклад з російської: Мар'яна Оверчук, Олена Коноз. — Харків: Фоліо, 2019. — 224 с. — ISBN 978-966-03-8731-7.
Книги з історії України
  • Лада Лузіна. Чарівні традиції українок. Переклад з російської: Ірина Алексеєва. — Харків: Фоліо, 2018. — 64 с. — ISBN 978-966-03-8053-0.
  • Лада Лузина. Українська відьма. Хто вона?. Переклад з російської: Інна Рєпіна. — Київ: Скай Хорс, 2022. — 336 с. — ISBN 978-966-2536.

Переклади англійською[ред. | ред. код]

Книги з історії України
  • Lada Luzina. Ukrainian women's magic traditions. Translated: Ganna Krapivnyk. — Kharkiv: Folio, 2020. — 64 p. — ISBN 978-966-03-8957-1.

Переклади німецькою[ред. | ред. код]

Цикл «Київські відьми»
  • Lada Lusina. Die Hexen von Kiew. Übersetzer: Christine Blum. — München: dtv Verlagsgesellschaft, 2008. — 528 p. — ISBN 3423246693.

Переклади польською[ред. | ред. код]

Цикл «Київські відьми»
  • Łada Łuzina. Wiedźmy Kijowa: Miecz i krzyż. Tłumaczenie: Gabriela Sitkiewicz. — Kraków: Insignis Media, 2022. — 654 s. — ISBN 978-83-67323-18-5.
  • Łada Łuzina. Wiedźmy Kijowa: Strzał w operze. Tłumaczenie: Zarawska Patrycja. — Kraków: Insignis Media, 2023. — 662 s. — ISBN 978-83-67710-18-3.

Екранізація творів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ТОП-10 найяскравіших журналісток України (фото) [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] - tochka.net, 6 червня 2011
  2. ↑ Лада Лузіна. Стаття з книги «Сто знаменитых киевлян». - Буквоїд,
  3. ↑ Микола Мозговий в гостях у Гордона (2005 рік) [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] - Youtube, 1 вер. 2013
  4. ↑ ТОП-10 найуспішніших письменників України — Bukvoid, 22.12.2010
  5. ↑ 10 найуспішніших письменників України — Главред, 23 грудня 2010
  6. ↑ Сімона Вілар – єдина українська письменниця – «мільйонерка» - «Сумно?», 13 лютого 2011
  7. ↑ «Фокус» назвав найуспішнішою українською письменницею Симону Вілар - Телекритика, 24.01.2013
  8. ↑ Топ-10 найуспішніших письменників України [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] - ЛітАкцент, 24 січня 2013
  9. ↑ Нагороджені — Золоті письменники України, 24.11.2012
  10. ↑ Яку помилку допускають українці, відхрещуючись від Росії, розповідає письменниця Лада Лузіна [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.] - НВ, 19 листопада 2015
  11. ↑ а б Націоналісти вважають Булгакова українофобом, але якщо зараз зруйнуються наші надії, українофобами будуть усі [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.] - 112, 24 січня 2018

Посилання[ред. | ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лада_Лузіна&oldid=41288999