Ладижин
| Ладижин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Вінницька область | ||||
| Район/міськрада | Ладижинська міськрада | ||||
| Код КОАТУУ | 510600000 | ||||
| Засноване | XIV ст. | ||||
| Перша згадка | 1260 р. | ||||
| Статус міста | з 1973 року | ||||
| Населення | ▼ 22 967 (1 листопада 2012) | ||||
| Площа | 9 км² | ||||
| Густота населення | 2 670 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 24320-24323 | ||||
| Телефонний код | +380-4343 | ||||
| Координати | 48°41′23″ пн. ш. 29°14′30″ сх. д. / 48.68972° пн. ш. 29.24167° сх. д.Координати: 48°41′23″ пн. ш. 29°14′30″ сх. д. / 48.68972° пн. ш. 29.24167° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 174 м | ||||
| Водойма | Південний Буг, Сільниця | ||||
| Міста-побратими | Коло, Польща | ||||
| День міста | 24 серпня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Ладижин | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 84 км | ||||
| - автошляхами | 114 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 216 км | ||||
| - автошляхами | 267 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. П. Кравчика, 4, 6-23-99 | ||||
| Веб-сторінка | Ладижинська міськрада | ||||
| Міський голова | Коломєйцев Валерій Іванович | ||||
Лади́жин — місто обласного значення у Вінницькій області. Розташоване на правому березі Південного Бугу в місці впадання в нього річки Сільниці за 114 км від обласного центру м. Вінниця (автошлях E50). Населення — 22,2 тисяч мешканців (2005). Залізнична станція. Ладижинська ТЕС. Заводи: ферментних препаратів, консервний. Добування граніту.
Зміст |
Історія [ред.]
Поблизу Ладижина поселення Ладижин-1 й Ладижин-2 буго-дністровської культури.
Люди жили на території міста дуже давно. При розкопках у сусідніх з Ладижином селах — Харпачка й Кисляк знайдені золоті монети III століття н. е. часів правління римського імператора Олександра Севера.
Першу згадку про Ладижин під 1240 роком помилково ототожнюють з Колодяжином.
У XVI столітті це дерев'яне місто-фортеця Брацлавського воєводства, яке було оточене тридцяти метровим земляним валом. Залишки валу ще й досі збереглися в центрі Ладижина. За Люблінською унією 1569 року Брацлавське воєводство відійшло до Речі Посполитої. Приблизно в ті ж часи, разом з поляками, в місті з'явилися євреї.
Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького, у 1648 році козаки полковника Івана Ганжи зайняли місто. А після різні, вчиненої над поляками, козаки зібрали всіх євреїв, пов'язали й наказали прийняти православну віру. Хто відмовився — зарізали.
У XIX столітті Ладижин втратив своє військове значення, зате в ньому почала розвиватися промисловість. У 1866 році в Ладижині було побудовано ґуральню, яка стала одним з найбільших підприємств міста. Власником її був дрібний підприємець із євреїв Волько Скляревський, у якого не було спадкоємців, і, коли у 1899 році Скляревський помер, завод перейшов до казни, і, часом — стояв законсервований, часом — здавався в оренду. У січні 1918 року завод був зруйнований, і лише в 1926 році радянська влада відбудувала завод.
Друга світова. Ладижин був захоплений німецько-фашистськими військами, і місто було майже повністю зруйновано. Війська 2-го Українського фронту звільнили місто в 1944 році.
В 1954 році колгоспи ім. Жданова та ім. Леніна було об'єднано, і на їхній основі утворено колгосп «Росія». Навесні 1968 року почалося будівництво, як на той час, однієї з найпотужніших в країні електростанцій, а у 1969 році — завершено. В тому ж році дав першу продукцію автоматизований бетонний завод.
У 1973 році Ладижин став містом, а в 2001 — містом обласного значення.
У серпні 2002 року, рішенням Ладижинської міської ради було створено Комунальне підприємство Радіокомпанія «Лада».
Персоналії [ред.]
- Запорожець Петро — хорунжий 1-го Сірого полку 1-ї Сірої дивізії УНР.
- Губенко Зіновій Трифонович — козак 3-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
Пам'ятки [ред.]
-
Див. також: Пам'ятки Ладижина
У місті Ладижин Вінницької області на обліку перебуває 5 пам'яток археології, і жодної з пам'яток історії, архітектури чи монументального мистецтва.
Посилання [ред.]
- Ладижин - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Офіційний веб-сайт Ладижинської міської ради
- Lada.FM - перший інформаційний регіональний портал (веб-сайт регіональної радіостанції Лада-ФМ)
- Ладижин — Інформація з порталу who-is-who.com.ua
- Каталог сайтів про Ладижин
- Сайт Ладижина
- Стаття Ładyżyn у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том V (Kutowa Wola — Malczyce) з 1884 року (пол.)
|
|||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
