Лайонел Річі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лайонел Річі
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Lionel Brockman Richie Jr.
Дата народження 20 червня 1949(1949-06-20) (64 роки)
Місце народження Таскігі, Алабама, США
Роки активності з 1968 року
Інструменти саксофон
Жанри Поп-музика, Ритм-енд-блюз, Соул
http://www.LionelRichie.com

Лайонел Річі (Lionel Richie, повне ім'я Lionel Brockman Richie Jr., *20 червня 1949, Таскігі, штат Алабама, США) — американський поп-виконавець, який поряд з Майклом Джексоном і Прінсом царював на олімпі світової поп-музики з кінця 1970-х і в першій половині 1980-х років. Усі тринадцять синглів, які він випустив в 19811987 рр., потрапили в найкращу десятку Billboard Hot 100, п'ять із них — на перше місце.

Шлях до слави[ред.ред. код]

Родом із маленького містечка у штаті Алабама, Річі став відомим як вокаліст і саксофоніст вокального тріо The Commodores, для яких він написав букет бездоганних балад у стилі «Quiet storm» таких як «Three Times a Lady» (1977) та «Still» (1979). Наприкінці 1970-х The Commodores були найприбутковішим проектом легендарного ритм-енд-блюзового лейбла Motown, хоча з кожним новим записом Річі відходив від класичного соула в сторону більш комерційно орієнтованної поп-музики.

1980 року Лайонел написав і спродюсував «Lady» — найбільший хіт у кар'єрі кантрі-співака Кенні Роджерса, який напротязі багатьох тижнів лідирував у Billboard Hot 100. В наступному році він випустив «Endless Love» — дует з музичною легендою Дайаною Росс. Ця тема з мелодрами «Нескінченна любов» стала найуспішнішим синглом в історії лейблу та одним з найкасовішим в історії поп-музики 1980-х. Після того як запис побував на вершині американських чартів дев'ять тижнів, Річі вирішив покинути The Commodores заради сольної кар'єри, що і було зроблено в 1982 році, коли вийшов його альбом «Lionel Richie».

З 1982 по 1986[ред.ред. код]

Рік за роком Річі лідирував у американських чартах з низкою проникливих балад, таких як «Truly» (1982) і «Hello» (1983). Напротязі дев'яти років не було жодного року, щоб на вершині хіт-параду синглів, який складає журнал Billboard, не відзначилася пісня, яку написав Річі для себе чи інших виконавців. Кульмінацією його кар'єри став вихід альбому «Can't Slow Down» (1984), який був удостоєний «Греммі» в найшанованішій номінації — за найкращий альбом року. В тому ж році Річі випала честь закривати своїм виступом Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі.

В 1985 р. Річі узяв участь у роботі над саундтреком до фільму «Білі ночі». Пісня «Say You Say Me», яка пролунала у цьому фільмі, стала одним із його найбільших хітів і зібрала багатий врожай нагород, включаючи «Оскар» за найкращу пісню до фільму. В тому ж році він разом з Майклом Джексоном написав пісню доброчинного проекту «We Are the World», яка була признана синглом року, який найбільше продається.

Зниження популярності[ред.ред. код]

Незважаючи на запальний танцювальний хіт «All Night Long», що був у його репертуарі і супроводжувався яскравим відеокліпом, за Річі міцно закріпилася репутація «чорного Баррі Манілова», який виконує сентиментальні балади на межі солодкавости. До 1987 року, коли вийшов третій альбом виконавця, у музичних критиків (та і в частини публіки) виробилась алергія на подібну продукцію. В моду входили стадіонний рок і техно, піаніно витіснялося з хіт-парадів електрогітарами та синтезаторами. Річі вирішив перечекати цей період і заявив про перерву в своїй творчій діяльності.

Пауза затягнулася, і тільки в 1996 році на полиці музичних магазинів поступив новий альбом «Louder Than Words». До подиву багатьох, диск був записаний з врахуванням модних тенденцій в стилі «нью джек свінг». Особливого успіху він не мав (принаймні, в США), як і три наступні за ним альбоми. За час відсутності Річі у світі шоу-бізнесу з'явилося велика кількість чорношкірих зірок, які були не проти попрацювати з кумиром своєї юності. Однак навіть їх участь не змогла спасти записи ветерана ритм-енд-блюзу від комерційного провалу.

Найуспішнішим з альбомів пізнього Річі був «Coming Home», який вийшов 2006 року. Втім, деякі спостерігачі схильні приписувати його відносний успіх не оновленому звучанню треків (відмінності яких від попередніх робіт Річі разючі), а появі у відеокліпах гламурної дочки співака — Ніколь Річі.

Посилання[ред.ред. код]