Лактанцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перша сторінка з праці Лактанція «Божественні установи». Флоренція. 1420 рік

Луцій Цецилій Фірміан Лактанцій (*240 — †320) визначний християнський латинський письменник.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у м. Цирта (Нумідія). Лактанций не народився у християнській родині. Замолоду він викладав риторику в своєму рідному місті. Згодом на запрошення римського імператора Діоклетіана, Лактанцій став офіційним професором риторики у Нікомідії — тодішній резиденції імператора. З часом Лактанцій стає учнем Арнобія, у 303 році прийняв християнство. Під час перебування у Нікомідії познайомився з майбутнім імператором Костянтином I. Після видання наказу імператора Діоклетіана спрямованого проти християн, Лактанцій подав у відставку. Після цього він вів життя мандруючого вчителя. після приходу до влади Костянтина Великого лактанція знову запрошують на державну службу. Він у 313 році стає радником імператора, допомагає йому у питаннях віри та церкви. а у 317 році — вихователем імператорського сина Криспа. З цього часу він перебував з Криспом у м.Трір. Ймовірно там й помер у 320 році.

Творчість[ред.ред. код]

Лактанцій написав низку апологетичних робіт, в яких поясню вав християнство з точки зору, яка була б прийнятною для освічених людей. З цього моменту таку форма викладення матеріалу стала основною при написанні творів з релігійної тематики, захисті християнської віри проти критики поган. «Божественні установи» Лактанція є одним з перших прикладів систематичного викладу християнської думки. після смерті він вважався єретичним, але під час доби Ренесансу з'являється новий інтерес до праць Лактанція. За його красивий й чіткий стиль лактанція прозвали християнським Цицероном.

Твори[ред.ред. код]

  • «Божественні установи». 303—311 роки.
  • «Про смерть переслідувачів». тут він доводить, що усі. хто переслідував християн, усі імператори та їх поплічники загибли страшною смертю.
  • «Божественні справи». 303—304 роки.
  • «Про гнів Бога».

Джерела[ред.ред. код]

  • Lactantius' role is examined in detail in Elizabeth DePalma Digeser, The Making of a Christian Empire: Lactantius and Rome, 2000.