Ламаїзм

Статуя Будди в Улан-Баторі, Монголія, 2006

Тибетські лами у монастирі Румтек, Сіккім, Індія, 2005

Ламаї́зм - одна з течій махаяністського буддизму. Склався у 12-15 століттях у Тибеті як феодальна ідеологія на базі віровчення і культу буддистської школи Гелуг-ба ("жовтошапочників").

Головними теологічними джерелами ламаїзму є Канджур ("переклад одкровень" будди Шак'ямуні) і Танджур ("переклад тлумачень" буддистських догматів до 10 століття).

В основі теоретичних побудов ламаїзму лежать ідеї йоганчарів, а також містика тантризму.

Для ламаїзму, як і для всього буддизму характерні догми про тотожність буття і страждання, про необхідність спасіння від буття шляхом подолання "вічного переродження".

Головне місце в культі належить шануванню лам і хубілганів (тобто "живих богів", якими вважаються Далай-лама і панчен-лама), що оголошується найважливішим чинником спасіння.

Ламаїзм поширений у Центральній Азії - у Монголії; в автономіях Росії - Бурятії, Тиві, а також у Калмикії; в автономіях КНР - Тибеті і Внутрішній Монголії, частково у Непалі та на півночі Індії. Ламаїзм - основна релігія монголомовних народів Центральної Азії - монголів, в тому числі китайської Внутрішньої Монголії, бурятів і калмиків, а також тюркомовних тувинців.

У КНР і колишньому СРСР протягом ХХ століття (до 90-х років) прибічників ламаїзму і лам переслідували, а ламаїстські культові споруди дацани руйнували або закривали і перепрофілійовували. Тільки з демократизацією 90-х років пов'язане відродження ламаїзму у російських автономіях. Однак китайська влада і досі переслідує Далай-Ламу Тибету.

Див. також

• Лама
• Далай-лама
• Буддизм

Джерела, посилання і література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Ламаїзм, реферат (укр.)
• Кочетов А. Ламаизм., М., 1973
• Пубаев Е., Семичов Б. Происхождение и сущность буддизма-ламаизма., Улан-Удє, 1960