Тибетський буддизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ламаїзм)
Перейти до: навігація, пошук

Тибетський буддизм (раніше також ламаїзм]) — регіональний напрямок в буддизмі, характерний для Тибету і прилеглих областей Гімалаїв (частин Індії, Непалу, Бутану). Також практикується меншинами в Монголії, Росії (Бурятії, Туві і Калмикії), Китаї за межами Тибету (зокрема Внутрішній Монголії).

Тибетський буддизм — це великий комплекс учень і способів медитації, що включає традиції Хінаяни, Махаяни і Ваджраяни, одна з течій махаяністського буддизму. Склався у 12-15 століттях у Тибеті як феодальна ідеологія на базі віровчення і культу буддистської школи Гелуг-ба ("жовтошапочників").


Загальні відомості[ред.ред. код]

Тибетський буддизм формується на базі розвиненої традиції індійського буддизму, перш за все на базі шкіл Йогачари та Мадхьямаки. Проникнення буддизму в Тибет відбувалося на протязі кількох століть. Цей процес дослідники поділяють на два етапи – нігма, та сарма, що можна перекласти як старий та новий.

Головними теологічними джерелами Тибетського буддизму є Канджур ("переклад одкровень" будди Шак'ямуні) і Танджур ("переклад тлумачень" буддистських догматів до 10 століття). В основі його теоретичних побудов лежать ідеї йоганчарів, а також містика тантризму.

Для тибетського буддизму, як і для всього буддизму характерні догми про тотожність буття і страждання, про необхідність спасіння від буття шляхом подолання "вічного переродження". Головне місце в культі належить шануванню лам і хубілганів (тобто "живих богів", якими вважаються Далай-лама і панчен-лама), що оголошується найважливішим чинником спасіння.

Унікальним для тибетського буддизму є те, що починаючи з 13 століття, традиція передачі як учення, так і духовної і світської влади, проводиться в рамках ліній перерождення (тулку) видних буддистських діячів. Це відрізняє тибетську культуру від інших, де переважають такі способи обрання лідерів, як спадковий і виборний. У своєму розвитку дана ідея привела до об'єднання духовної і світської влади в лінії Далай-лам.

Поширений у Центральній Азії - у Монголії; в автономіях Росії - Бурятії, Тиві, а також у Калмикії; в автономіях КНР - Тибеті і Внутрішній Монголії, частково у Непалі та на півночі Індії. Тибетський буддизм - основна релігія монголомовних народів Центральної Азії - монголів, в тому числі китайської Внутрішньої Монголії, бурятів і калмиків, а також тюркомовних тувинців. У КНР і колишньому СРСР протягом XX століття (до 90-х років) прибічників тибетського буддизму і лам переслідували, а культові споруди в тибетському стилі (дацани) руйнували або закривали і перепрофілійовували. Тільки з демократизацією 90-х років пов'язане відродження ламаїзму у російських автономіях. Однак китайська влада і досі переслідує Далай-Ламу Тибету.

Починаючи з тибетського повстання 1959 року, тибетська діаспора значно посилилася та добилася відомості тибетського буддизму у світі. В результаті і сама релігійна традиція почала набувати популярності.

Примітки[ред.ред. код]

  • [а] ^  Альтернативний термін «ламаїзм» є дослівним перекладом китайського lama jiao та увійшов в обіг для розрізнення тибетського і китайського буддизму, fo jiao. Пізніше термін був запозичений кількома західними дослідниками в 1920-ті роки[1]. Головною метою західних та радянських дослідників при використанняі терміну було підкреслення висогого положення лам (духівництва) в тибетському суспільстві. Зараз, проте, термін «ламаїзм» не рекомендується вживати через підкреслення ним розриму між індійськими та тибетськими школами, тоді як в дійсності тибетський буддизм майже повністю перейняв класичну індійську буддистську традицію[2][3].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Lopez, Donald S. Jr. (1999). Prisoners of Shangri-La: Tibetan Buddhism and the West. Chicago: University of Chicago Press. pp. 6, 19f. ISBN 0-226-49311-3
  2. Conze, Edward (1993). A Short History of Buddhism. Oneworld. ISBN 1851680667. 
  3. Торчинов, Е. А. (2000). [ttp://anthropology.ru/ru/texts/torchin/buddhism_08.html «Буддийская традиция Тибета»]. Введение в буддологию (Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество). 


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.