Лампроїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лампроїт (рос. лампроит, англ. lamproite, нім. Lamproit m) – багата калієм і магнієм лампрофірова порода вулканічного або гіпабісального походження, що належить до класу ультракалієвих порід. Звичайно представлена одним або декількома мінералами: олівіном, клінопіроксеном (діопсидом), титановмісним флогопітом, лейцитом, амфіболом (частіше калієвий рихтерит), ортопіроксеном, санідином і склом. Акцесорна фаза може включати прайдерит, апатит, шпінель, перовськіт, вейдит і ільменіт. Можлива присутність також ксенолітів і ксенобластів (включаючи олівін, піроксен, ґранат і шпінель) верхнємантійного походження, а також алмазу в якості рідкісного акцесорію. Лампроїт може мати основний і ультраосновной склад, характеризується високими відношенням K2О/Na2O (більше трьох), вмістом Rb, Sr, Nb, Pb, Th, U і легких елементів групи рідкісних земель. Термін «лампроїт» введений П.Нігглі в 1923 р. і має свою історію (Трегер, 1935 р.; Сахама, 1976 р.; Мітчелл, 1988 р.; Прайдер, Вейд, 1940 р. і ін.). Найповніше визначення, якого ми дотримуємося, належить А.Джейксу.

Різновиди[ред.ред. код]

Лампроїт основний олівін-діопсид-флогопітовий – порода лужного ряду з сімейства основних лампроїтів, складена олівіном (10-25%), діопсидом (18-32%), флогопітом (10-30%), склом (псевдолейцитом і ортоклазом) (7-30%) і домішкою лужного амфіболу (до 5%); різновиди: лампроїт основний олівін-діопсид-флогопітовий рихтеритовий, ортоклазовий, склуватий (верит). Лампроїт ультраосновний – олівін-діопсидова порода лужного ряду з сімейства ультраосновных лампроїтів, складена олівіном (20-40%), діопсидом (10-27%) і флогопітом (10-25%) з домішкою лейциту (до 10%), лужного амфіболу (до 5%), ортоклазу; різновиди: лампроїт ультраосновний рихтеритовий, ортоклазовий.

Лампроїт ультраосновний олівін-флогопітовий – порода лужного ряду з сімейства ультраосновних лампроїтів, складена олівіном (20-40%) і флогопітом (5-30%) з домішкою діопсиду (до 5%) і лейциту (псевдолейциту) (до 2%); різновиди: лампроїт ультраосновний олівін-флогопітовий тетраферифлогопітовий, ортоклазовий.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Провінції лампроїтів відомі тільки на континентах зі зрілою континентальною земною корою, в областях зі складною геологічною історією: крайові ділянки древніх платформ з архейським або протерозойським фундаментом, які були залучені до неотектонічних рифтогенних рухів у фанерозої під впливом складчастих поясів, які до них примикають.

Лампроїти у великій кількості виявлені в районі Західного Кімберлі, в Західній Австралії. Вони містять алмаз. Особливо багаті алмазом олівінові лампроїти (на відміну від лейцитових).

Перспективи[ред.ред. код]

Промислове випробовування лампроїтових порід у родовищі Аргайл виконане в 1983 р. Вміст ювелірних алмазів складає в середньому 5 карат на тонну. Алмаз з лапроїтів за морфологічними особливостями і набором включень схожий з алмазом з кімберлітів. За сучасними уявленнями алмаз в лампроїтах, як і в кімберлітах, є ксенокристалом. Лапроїтова магма, як і кімберлітова, розглядається як транспортер при доставці алмазу з глибинних зон Землі до поверхні. На сьогодні актуальною є проблема взаємозв’язку лампроїтів і кімберлітів. Оскільки трубки олівінових і лейцитових лампроїтів виявлені в тому ж районі Кімберлі, де вже давно були відомі типові кімберлітові трубки, дайки, сілли. Петрологія і мінералогія лампроїтів – предмет інтенсивних досліджень, результати яких сприятимуть вирішенню ряду генетичних проблем. Вони дозволять також розробити критерії пошуків і оцінки алмазоносних лампроїтів в різних регіонах світу і дозволять прогнозувати знахідки цих тіл на інших територіях.

Література[ред.ред. код]