Ландвер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вояк Балтійського ландверу.

Ландвер (нім. Landwehr від Land — земля, країна і Wehr — захист, оборона) — категорія військовозобов'язаних запасу II-ої черги та військові формування в Австро-Угорщині, Пруссії, Німеччині, і Швейцарії XIX — початку XX ст. Започаткований в імперській Австрії 1808-го року. 1813-го ландвером у Пруссії позначали допоміжне військо, котре формується військовими округами на підтримку регулярних Збройних сил. Австрія у грудні 1866-го надала ландверу статус другочергових частин зі збереженням постійних кадрів в мирний час. Під час баталій I-ої світової війни перетворений на війська 1-ої лінії. За часів III-го Рейху згідно закону 1935-го року до ландверу було віднесено військовозобов'язаних у віці 35—45 років.